Уроки

Урок – казка

1 клас

Тема: Письмо великої букви В.

Мета: навчити учнів писати велику букву В, буквосполучення, склади і слова з нею; закріплювати вміння писати вивчені букви, поєднувати їх з великою буквою В; формувати уміння складати словосполучення; удосконалювати навички списувати з друкованого та рукописного шрифту; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до природи.

Обладнання: маски до казки „Рукавичка”, картинка із зображенням рукавички,  картки, ілюстрація про природу, прапорці, сніжинки.

                                                   Хід уроку

І. Організаційна частина.

Щоб урок пройшов не марно,

А корисно і цікаво,

 Учні мають сісти рівно

І дивитись дуже пильно.

Лише старанні та уважні

Знання мають дуже класні!

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

        - Сьогодні до нас на урок завітала гостя. Щоб дізнатися хто це, необхідно послухати вірш.

Казок чимало є на світі

І веселих, і сумних.

Хіба зможемо  прожити ми без них?

Казка стукає у двері привітаємо її.

І щоб  нам не говорили ми впізнаємо її.

-Отож, про  що говориться у вірші?

- Правильно,  про казку.

- Діти, а ви любите казки?

- Відгадайте з якої це казки: „ Йшов дід лісом, а за ним бігла собачка. І загубив дід ...”

- Правильно, це казка „Рукавичка”. І на сьогоднішньому уроці ми з вами не тільки 

послухаємо цю казочку, а побуваємо в ній.

- Отож, розпочинаємо подорож.

ІІІ. Подорож до казки.

Вчитель.

Загубив дід рукавичку – таку теплу, наче пічка.

Та й пішов її шукати, від морозу визволяти.

Поки лісом дід ішов, хтось із звірят її знайшов.

Вийшла з нірки сіра мишка, бачить – лежить рукавичка.

(Мишка підходить до рукавички.)

Мишка. Тут я буду жити.

Вчитель. Та не знала наша мишка, що рукавичка ця не проста, а чарівна. От вона і говорить до мишки людським голосом: „ Спочатку утворіть прислів᾽я і поясніть його значення".

1. Утворення прислів᾽я із розсипаних слів.

В нашій дружбі - наша сила.

- Як ви розумієте це прислів᾽я.

- Молодці, діти. Ви допомогли мишці виконати завдання і вона може оселитися у рукавичці. Вчитель. Слухаємо далі казку.

А навколо завірюха, снігом сипле, вітром дмуха.

Аж ось в лісі хтось скрекоче: він погрітись дуже хоче.

То заблукала маленька жабка. Раптом вона побачила рукавичку.

(Жабка підходить до рукавички.)

Жабка. Хто, хто в рукавичці живе?

             Хто, хто у тепленькій там є?

Мишка. Я – Мишка-шкряботушка. А ти хто?

Жабка.   А я – Жабка-скрекотушка. Пусти погрітись.

Вчитель. Тут озвалась рукавичка: „Спочатку треба відгадати загадку".

2. Відгадування загадки і зображення звукової схеми до слова-відгадки.

 На просторах поля золотого.

 Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого.

 Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

- Зробіть звукову схему до слова волошки.

- Який звук чуєте на початку слова?

- Якою буквою позначається на письмі?

- Які голосні звуки є у слові волошки?

- Молодці, діти. Ви допомогли жабці виконати завдання і вона може оселитися у рукавичці.

Вчитель. Білий зайчик не нудьгує, між ялинками мандрує.

               Утікав він від лисички і прибіг до рукавички.

Зайчик.(Зайчик підходить до рукавички.)

 Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто у тепленькій там є?

Мишка. Я – Мишка-шкряботушка.

Жабка. Я – Жабка-скрекотушка. А ти хто?

Зайчик. А я – Зайчик-побігайчик. Пустіть і мене погрітись.

Вчитель. Тут озвалась рукавичка: „Спочатку виконай завдання "Перетворення"на картці".

3. Робота за картками.

Необхідно перетворити друковану літеру на писану.

А, і, у, о, І, н, Л, м, У, Н.

Фронтальна перевірка.

- Молодці, діти. Ви допомогли зайчикові виконати завдання і він може оселитися у рукавичці.

Вчитель.   Лисичка-сестричка за зайчиком гналась,

                  Втомилась, бідненька, бо духу замало.

                  Голодна, холодна, згадала про пічку,

                  І раптом натрапила на рукавичку.

Лисичка. (Лисичка підходить до рукавички).

 Хто, хто в рукавичці живе?   Хто, хто мене жити візьме?

Мишка. Я – Мишка-шкряботушка.

Жабка. Я – Жабка-скрекотушка.

Зайчик. Я – Зайчик-побігайчик.

Лисичка. А я – Лисичка-сестричка. Пустіть мене до себе погрітись.

Вчитель. Знов озвалась рукавичка: „ Заходь, але спочатку треба заспівати пісеньку про лисичку”.

4. Фізкультхвилинка.

(Діти виконують пісеньку „Я лисичка, я сестричка” з рухами).

- Молодці, діти. Ви допомогли лисичці  виконати завдання і вона може оселитися у рукавичці.

Вчитель.    А вовчик-братик лисичку шукав,

                  Через пеньочок спіткнувся й упав.

                  Піднявся, засмучений, що за біда...

                  Аж глядь - лежить рукавичка одна.

Вовчик. (Вовчик підходить до Рукавички.)

Хто, хто в рукавичці живе?  Хто, хто мене жити візьме?

Мишка. Я – Мишка-шкряботушка.

Жабка. Я – Жабка-скрекотушка.

Зайчик. Я – зайчик-побігайчик.

Лисичка. Я – лисичка-сестричка.

Вовчик. А я – вовчик-братик. Пустіть і мене до себе жити.

Вчитель. І знову озвалась Рукавичка: „ Заходь, тільки спочатку треба виконати письмове завдання”.

5.Робота у зошиті.

- Назвіть перший звук у слові вовк.

- Якою буквою він позначаються?

- Утворіть речення так, щоб слово вовк стояло першим.

- З якої літери ми будемо писати це слово, якщо воно стоїть на початку речення?

- Які ще слова пишуться з великої літери?

- А чи вміємо ми писати велику букву В?

-То яким буде завдання сьогодні на уроці?

- Так, сьогодні на уроці ми навчимося писати велику писану букву В ("Ве").

Письмо великої букви В ("Ве").

- Порівняння писаної і друкованої літери.

- Пізнавання знайомих елементів.

- Перетворення друкованої на писану (пластилін).

- Написання кольоровими олівцями.

- Письмо водичкою на дошці.

Робота у зошиті.

                          Зошит свій я розгортаю,

                          Навскоси його кладу.

                          Ручку я ось так тримаю,

                          Сяду рівно не зігнусь.

- Пояснення вчителя.

- Уникнення можливих помилок при написанні букви.

- Письмо літери у повітрі.

- Обведення зразка у зошиті.

- Самостійне письмо.

- Взаємоперевірка.

- Молодці, діти. Ви допомогли вовчику виконати завдання і він може оселитися у рукавичці.

Вчитель.   Коли це лісом Ведмедик іде,

                 Лапку смокче, спати хоче, та не має де.

                 Раптом бачить невеличка

                 Під сніжком лежить рукавичка.

Ведмідь. (Підходить до рукавички)

                 Гу-гу-гу! Ве-ве!  Хто в рукавичці живе?

Мишка. Я – Мишка-шкряботушка.

Жабка. Я – Жабка-скрекотушка.

Зайчик. Я – Зайчик-побігайчик.

Лисичка. Я – Лисичка-сестричка.

Вовчик. Я – Вовчик-братик.

Ведмідь. А я – Ведмідь-набрід.  Пустіть і мене лапи погріть.

Вчитель. Знов озвалась рукавичка: „Погрієш, тільки спочатку треба навчитися писати буквосполучення із буквою В”.

6. Написання буквосполучень, складів.

- Молодці, діти. Ви допомогли ведмедику виконати завдання і він може оселитися у рукавичці.

Вчитель.  Кабан-іклан по лісу блукав

                Він собі нових друзів шукав.

                І натрапив на рукавичку.

Кабан. (Кабан підходить до рукавички).

              Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто у тепленькій там є?

Мишка. Я – мишка-шкряботушка.

Жабка.  Я – Жабка-скрекотушка.

Зайчик. Я – зайчик-побігайчик.

Лисичка. Я – лисичка-сестричка.

Вовчик.  Я – Вовчик-братик.

Ведмідь. Я – Ведмідь-набрід.

Кабан. А я – Кабан-іклан. Пустіть мене до себе.

Вчитель. Знов озвалась Рукавичка: „ Пустять, але спочатку треба зробити пальчикову гімнастику та гарно, без помилок записати слово в зошит”.

7. Списування з рукописного шрифту.

Взаємоперевірка.

- Молодці, діти. Ви допомогли кабану виконати завдання і він може оселитися у рукавичці.

ІV. Підсумок уроку.

- Чи сподобалась вам казка?

- Які завдання були найцікавіші?

- Чи дружними були герої казки?

- А чи дружними були ви?

- Яку букву ми навчилися писати сьогодні на уроці?

- Чи може вона поселитися у своєму будиночку? Місто Алфавіт радо зустрічає нову літеру!

- Дякую за роботу. Урок закінчено.

Конспект першого уроку 

«Наша творчiсть – Київщинi рiднiй»

                                                                           

Мета: довести до відома учнів, що 2013 рік оголошено роком творчості в Україні, дати поняття «творчість», «творча особистість», «творча професія»,

ознайомити дітей з соціальними ініціативами президента України,  з відомими художниками, композиторами, поетами України та світу, їх творами, повідомити, що у 2014 році Україна відзначатиме 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка, переконати, що кожен із нас має талант, який потрібно розвивати; розвивати творчі здібності, інтерес до мистецтва; виховувати любов до прекрасного.

Обладнання:    Презентація, картки,творчі роботи учнів.

Учні поділені на групи до початку уроку.

Хід уроку:

І.Організаційний момент

Нарешті ми зібрались знову,

Здорові, раді і талановиті.

Тож, подаруйте посмішку чудову,

Щоби творити і щасливо жити!

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Який же багатий український народ на чудові краєвиди, традиції, звичаї, відомих людей, які залишили свій історично значимий слід у розбудові нашої Держави. Дорогі діти, як нам пощастило, що ми з вами живемо в такій прекрасній молодій  країні - Україна! Нещодавно, а саме 24 серпня наша країна відзначила 22-гу річницю від дня народження нашої держави.

В цьому році президент України В.Ф.Янукович поставив завдання перед урядом реалізувати соціальні ініціативи, які втілюються у наше з вами життя завдяки налагодженій роботі Голови Облдержадміністрації в Київській області А. Присяжнюком з органами місцевої влади. Головне завдання, яке поставив президент перед урядом – створювати умови для активної частини населення, щоб люди мали достойну роботу і достойну заробітну плату і захищали тих, хто не працює, особливо людей незахищених, хворих, дітей.

Нові соціальні ініціативи президента України В.Ф.Януковича "Діти - майбутнє України":

1.Підвищення якості життя для сімей з дітьми

2. Кожній дитині – всебічний розвиток

3. Сімейний затишок – кожній дитині

Дорогі діти, прочитайте уважно тему нашого уроку, як ви її розумієте? (міркування дітей).

-         Отже, 2013 рік оголошено роком творчості в Україні. А від якого слова походить слово творчість? Давайте доберемо споріднені слова.

-         Творчість – творити , створювати, творець.

-         Чи погоджуєтесь ви, що творити може творча людини? Тож, давайте з’ясуємо, людей яких професій можна назвати творчими особистостями.

а) Гра « Творча особистість»

-         Художники

-         Музиканти

-         Архітектори

-         Скульптори

-         Дизайнери

-         Актор

-         Поети

-         Вчителі

-         Хореографи

-         Усі ці професії є окрасою нашого життя, адже саме вони наділені здібностями і можливостями радувати світ творами душі і хисту.

-         Ми з вами сьогодні відправимось у творчу подорож «Мистецькими стежками» , де познайомимось із всесвітньовідомими художниками, композиторами та поетами, спробуємо самі побувати у їх ролі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Визначень творчої особистості існує велике розмаїття, але спільне все таки є. Які саме особливості повинна мати творча особистість, ми з’ясуємо, якщо виконаємо наступне завдання.

а) Гра «Викресли зайве»

-          Творча людина повинна мати: здібності, силу, творчу уяву, фантазію, знання математики, нестандартного розв’язку навіть найпростішого завдання, уміння не зупинятися на досягнутому, красиву вроду, мужність, щоб відстоювати свою ідею.

-         Тепер ви знаєте, якою має бути творча людина. Чи можете ви сказати про себе, що ви творча людина?

-         Пабло Пікассо сказав: «Кожна дитина - художник. Трудність в тім, щоб залишатися  художником, вийшовши з дитячого віку». Я вам бажаю якомога довше залишатися дітьми та знайти свою власну стежину творчості. 

ІV. Робота по темі уроку.

І. Зупинка №1. «Художник думає малюнком».

-         Отже, перша зупинка нашої «Мистецької стежки» -  «Художник думає малюнком».

 Бог дал Художнику кисти и краски,

 Чудо – палитру, мольберт и холстину,

 Чтоб сотворил он такую картину,

 Где будут горы, восход и закаты,

 Синее море и злые пираты,

 Желтый песок, белоснежные льдины…

 Все, что в душе – то на этой картине.

 Молча, Художник стоит у мольберта,

 Кисти мелькают, как птицы под ветром.

 Лучик от солнца и брызги прибоя,

 Горсть янтаря, что прибило волною,

 Гроздья рябины, как капельки крови,

 Зелень травы, хмурость тучи над морем,

 Нежность любимой, улыбку ребенка –

 Все написал своей кисточкой тонкой.

 В это творенье вложил он всю душу,

 Сердце свое беспокойное слушал.

 Глянул Всевышний, слегка удивился –

 На полотне целый мир уместился!

-         Саме за допомогою олівця та пензля художник розповідає навіть про те, про що не можна сказати словами. Погляньте на ці картини, їх малювали різні, дуже талановиті, всесвітньовідомі художники .

-         Марія Приймаченко

-         Катерина Бiлокур

-          Іван Айвазовський

-          Давайте спробуємо дати назви цим картинам, але, щоб вони були точнішими, давайте з’ясуємо, що на них відбувається.

(діти розповідають про картину, дають їй назву, усі назви фіксуються, після кожного міркування вчитель повідомляє справжню  назву, автора, коротку інформацію)

Інформація:

·        Марія Приймаченко – українська художниця, народилася і жила під Києвом, працювала у стилі «Народний примітивізм». Її картини стали всесвітньовідомими. Виявляється, що з 2008 року у Фінляндії, Америці та країнах Азії торгують дитячим одягом та одіялами з малюнком української художниці.

·        Відома українська художниця Катерина Білокур[дод.3], яка народилася на Полтавщині, довгий час жила і творила у Київській області. Її майстерність виливалась на чудесні картини, якими захоплюються у всьому світі. З творчістю Катерини Білокур на Київщині пов‘язані такі картини «Вересень в селі Богданівка», «Гай» , «Жоржини» та ін.

·        Розгляньте ці картини. Які барви використала художниця?

·        Як ви думаєте, що найбільше любила малювати Катерина Білокур?

·        Квіти були для неї мов рідні діти, вона могла спостерігати за ними годинами, днями, переносячи на полотно, де вони розквітали мов живі. 

·        Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський , народився 17 липня 1817, Феодосія, російський живописець-мариніст. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій

 б) Практична робота. Тест «Чи творча я людина?»

- У кожного з вас є аркуш, на якому зображено 10 кружечків, вам потрібно за 1 хв. з кожного кружечка утворити якийсь предмет, малюнок. Цим самим ми перевіримо, чи творчі ви діти і чи є у вас здібності до малювання. (6-10 кружечків – гарний результат)

ІІ. Зупинка №2. «Поезія – це картини, які слухають»

Коли поет творить свої вірші,

Він їх малює фарбами душі.

Вкладає в них таку глибинну суть,

Що інші душі може сколихнуть.

І от, якщо така настане мить,

Що в інших душах слово забринить.

Винагороди більшої нема,

 Це значить, що творив він недарма!

(Валентина Хлопкова)

а)Робота над деформованим текстом.

- Кожна група отримала аркуш, на якому написано вірш відомого

українського поета. Ваше завдання: відновити текст, уважно прочитати та

сказати, хто являється автором даного твору.

 Т.Г Шевченко «Тополя»

По діброві вітер виє,

 Гуляє по полю,

 Край дороги гне тополю

 До самого долу.

 Стан високий, лист широкий

 Нащо зеленів?

 Кругом поле, як те море

 Широке, синіє.

 Чумак іде, подивиться

 Та й голову схилить,

 Чабан вранці з сопілкою

 Сяде на могилі,

(коротка інформація про поета  та твори)

Інформація про Т.Г. Шевченка

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в убогій кріпацькій родині, в селі Моринцях, на Черкащині. Але безрадісні роки малого Тараса пройшли в селі Кирилівці того ж повіту, куди переїхала жити вся родина Шевченка. Батьки поета – Катерина Яківна та Григорій Іванович Шевченки – були власністю поміщика-деспота Енгельгардта, який не вважав кріпаків за людей і жорстоко знущався з них. Родина Шевченків жила в старій хатині, вкритій почорнілою гнилою соломою. В ній пройшли тяжкі дитячі роки поета, які він часто з глибоким сумом згадував у своїх творах.

    Злидні та тяжка праця рано звели в могилу матір Тараса – йому було лише 9 років. Батько, залишившись з п’ятьма малими дітьми, одружується з вдовою, в якої теж було троє маленьких дітей. Старша улюблена сестра, ніжна й терпелива нянька допитливого Тараса – Катерина вийшла заміж і переїхала в село Зелена Діброва. Лиха й сварлива мачуха не могла замінити сиротам рідну матір. Особливо часто від мачухи діставалося Тарасу, якого вона дуже незлюбила за його меткий розум.

    Розрадою для Тараса були розмови з дідом Іваном, який знайомив хлопця з народними переказами, розповідав про повстання гайдамаків, свідком яких він був. Допитливий Тарас дуже захоплювався цими переказами про селянські повстання.

 Хлопець швидко навчився читати й писати, разом з тим почав малювати – у нього виявився великий хист до малювання.

    Непосильна праця на панщині скоро звела в могилу і Тарасового батька. В одинадцять років Тарас залишився круглим сиротою. Діти змушені були йти у найми. Тарас наймитує у дяка, відробляючи за навчання, пасе громадську череду, служить у попа за кучера.

    Талант Шевченка як поета й художника звернув на себе увагу представників російської культури, зокрема К. П. Брюллова. Шевченко познайомився з поетом Жуковським, конференц-секретарем Академії художеств Григоровичем, художником Венеціановим, композитором Вієльгорським. Вони високо оцінили здібності Шевченка і вирішили допомогти йому звільнитися від кріпацтва і вчитися.

    Спроба домовитися з поміщиком про звільнення Шевченка без викупу не дала наслідків. За волю поета Енгельгардт вимагав 2500 карбованців. Щоб дістати необхідну суму, Брюллов намалював портрет письменника Жуковського. Цей портрет розіграли в лотерею і 22 квітня 1838 року викупили Шевченка з неволі. Одержавши волю, Шевченко став відвідувати Академію художеств, Товариство заохочення художників зарахувало його своїм стипендіатом. Тарас Григорович скоро став улюбленим учнем і другом К. П. Брюллова.

Перша збірка власних віршів Шевченка вийшла в світ 1840 року під назвою «Кобзар». Невеликий за обсягом «Кобзар» мав винятковий успіх. Поетичний талант Т. Шевченка був визнаний всіма передовими людьми того часу.    

Прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою піснею, котру без перебільшення можна назвати народною, вони стали символом України у Європі і у всьому світі. Але по особливому світ вслухатиметься в ці слова, відчуватиме ці рядки у березні наступного року – 2014, адже тоді відзначатиметься 200-річчя з дня народження славетного сина України – великого поета і художника Тараса Григоровича Шевченка.

 І цей перший урок у новому навчальному році ми присвячуємо генію українського народу, великому патріоту України, її славетному сину, її Пророку.

 Пошана і вдячність наповнює серця усього людства, бо Тарас Григорович – не тільки співець України, він поет на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми гордимося тим, що він – наш земляк, а ми прагнемо бути достойними його нащадками.

 Він є мірилом нашої совісті, мірилом нашої правди, його безсмертні твори є великою порадою для сучасної України, і для майбутньої. Він є нашим учителем, що навчає нас мудрості, любові до Батьківщини, до материнської мови, він навчає нас бути справедливими, гуманними, працьовитими, вчимося в нього примножувати славу України.

 Тарас є взірцем для нас, його безцінний «Кобзар» є для нас і буквариком, є він і пісенником, є підручником з української минувшини, є народознавчою енциклопедією, підручником з етики.

Тараса Шевченка заслужено названо Великим сином України, бо він, як справжній син для матінки-держави робив усе йому посильне, аби лиш вона, ненька - Україна жила і процвітала. Не один рік Тарас Григорович провів у в‘язниці, на засланні, і все для неї, все для Батьківщини.

Нелегкими були й останні роки життя поета. Поліцейський нагляд, важкі хвороби, невлаштованість особистого життя вкорочували віку Шевченку. Тарас Григорович був спочатку похований на Смоленському цвинтарі у російській столиці. Пізніше його тіло поета-мученика перепоховали на Чернечій горі, у Каневі, на милій його серцю Черкащині. Черкаська земля прийняла свого сина навіки. Сьогодні Чернечу гору називають Тарасовою. (демонстрація слайдів)

У нашому місті є музей Т.Г.Шевченка.(Перегляд відео).

б) Технологія «Слово – речення – запитання – відповідь» (вчитель каже ключове слово , діти з цим словом складають речення, запитання, самі ж дають відповідь. Наприклад: Слово – Глазовий; речення – Павло Глазовий – наш земляк; запитання – Як називається гумореска, яку написав П.Глазовий?; відповідь – «Чудний школяр»)

Слово –вiрш.

- А тепер у вас є можливість побути самим поетами.  У мене є віршик, але у ньому не вистачає де яких слів, тож, ваше завдання додумати таке слово, щоб воно підходило по змісту і римувалося.

в)Практична робота. Складання вірша.

Не хочеться сидіти,

Бо всі ми творчі … (діти)

Малюєм і співаєм,

Ще й віршики … (складаєм).

Як весело нам, як весело нам,

Усі ми творчі … (діти).

В країні добре жити,

Бо ми талано … (виті).

ІІ. Зупинка №3. «Музика – універсальна мова людства»

-         Художник розповідає з допомогою пензля, а композитор – з допомогою музики.

-         а) Пропоную вам послухати пiсню у виконаннi В.Занози.

V. Підсумок уроку.

У кожній країні, у кожнім краю живуть добрі, працьовиті люди. Часто вони тяжко працюють, обробляючи землю, працюючи в шахтах, будуючи будинки… Все це вони роблять заради  майбутнього.

- Що потрібно робити людям, щоб їхній рідний край процвітав і розвивався?

А що може зробити вже зараз кожен з вас для своєї маленької Батьківщини?

Любімо свій край рідний, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, проте, мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну, незалежну державу, і живемо в чудовім краю, що носить горде ймення – Київщина.

" Це наше і це твоє "

Мета: ознайомити учнів із символами України;

розширити і поглибити поняття про Україну, про те, що „Я – громадянин України”;

розвивати українське мовлення дітей, їхній кругозір;

формувати громадянські якості, патріотизм, людяність, працьовитість;

виховувати любов і повагу до Батьківщини – України, її символів, обрядів, традицій;

налаштувати учнів на плідну роботу протягом навчального року, налагодити емоційний контакт як із класом, так і учнів між собою.

Обладнання: державні символи України; Конституція України, література, плакати про Україну; вишиті рушники; рослини – символи: калина, барвінок; відео про Україну, народні символи.

Зміст уроку

Організаційна частина.

         - Любі мої першокласники! Зовсім недавно ви ще були дошкільнятами, а сьогодні стали учнями нашої школи. Віднині ви – члени великої й дружної шкільної родини. Перед вами відкриваються двері в чудову і неосяжну країну Знань.

         Вітаю вас, діти, зі святом першокласника. Сьогодні незвичайний день – свято знань, зустрічі друзів, свято спілкування. Для Вас цей день, який запрошує вас у нову, незнану, але таку прекрасну країну Знань, країну шкільних наук. Саме від того, як пройде сьогоднішній день, перший урок, залежатиме, з яким настроєм ви будете приходити до класу.

Повідомлення теми уроку.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай:

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей без Батьківщини.

Із дерева роду зростає пагіння

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що ніби веселка розквітло.

         - Діти, ми народилися і живемо на цій чудовій землі, в нашій славній Україні. Тут народилися і жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь народу українського, що сягає сивої давнини. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, стежини дитинства, до мудрості народної , легенд, пісень, казок.

Бесіда за темою.

Діти розповідають вірш.

Багато держав є, людей і різних мов,

Та кожному мила одна лиш, єдина,

Найкраща з усіх, - то є рідна країна,

Мені ж наймиліша - моя Україна.

Мені вже виповнилося шість,

Велика я, як жито в полі.

Тому кажу я всім – усім,

І навіть діточкам малим:

- Сьогодні я іду до школи.

Вже школяр я, і в цей час

Я хвилююсь як ніколи,

Адже я прийшов до школи

Перший раз у перший клас!

         - Саме з сьогоднішнього дня ви починаєте оволодівати своєю професією „школяр", бо завдяки праці, через працю, через уміння й майстерність людина виявляє себе як наймогутніша і наймудріша сила природи. Мудра праця кожної дитини – це ті перші сотні найтонших ниточок, які зв’язують особистості в міцну духовну єдність. Всі ваші імена дуже гарні, милозвучні, і тому найкраще звертатися один до одного з усмішкою, з повагою, тому що ви віднині клас, одна шкільна сім’я.

( На дошці почеплене сонечко без промінців, описуємо сонечко за допомогою питань )

- Скажіть, вам подобається сонечко?

- А чого йому бракує?

- А для того щоб сонечко стало кращим подаруйте йому промінчики.

( З допомогою батьків діти мають відбити свої долоньки, обвести їх та вирізати по контуру. Потім учні мають самостійно розфарбувати „долоньку.” Попросіть батьків, щоб на зворотному боці написали ім’я та прізвище дитини.)

Звучать пісні про Україну.

 Діти показують усім свої долоньки.

         -  Вони прекрасні, неповторні, як і ви, прикріплюю зображення до сонечка. Саме завдяки вашій спільній, наполегливій праці сонечко засяяло. І воно хоче радіти кожному вашому дню в школі і освітлювати шкільну доріжку.

- Діти, якого кольору сонечко?

- Цей колір найщасливіший. Він гарячий, мов сонце, швидкий наче світло, допитливий, як маленьке курчатко.

- Дам вам дружню пораду, як піднести батькам настрій. Намалювати у подарунок букет жовтих квітів. Жовтий колір підбадьорює настрій.

- А щоб запам’ятати довжелезний вірш, то потрібно записати його на жовтому папері і вчити з нього. Жовтий колір допомагає мозкові працювати набагато ефективніше.

- Щоб відновити сили після активного відпочинку, слід зробити бутерброд з медом. Жовтий колір підвищує тонус.

- Навіть є квітка сонця – соняшник, яка відноситься до природних символів України.

Звучить пісня „ Сонце, сонце, сонечко”.

Давайте привітаємо один одного і вивчимо наш девіз.

У нас немає ,, ти’’,
У нас немає ,, я’’.
Ми – єдиний клас,
Ми – одна сім’я.
Давайте  пограємо  з  сонечком  у  гру  «За  що  мене  можна  хвалити»  (я  даю  дитині  сонечко,  а  вони  говорять  за  що  хвалити,  а  за  що  сварити).
Сідають  на місця
-    Щоб  бути  гарними  школярами  потрібно  виконувати  правила  учнів.
-    А  ви  їх  знаєте?
-    Зараз  перевіримо  і  пограємо  в  гру
«Так  чи  ні»
-    Якщо  «так»  –  плескайте  в  долоні,  а  якщо  «ні» –  тупочіть.
Треба  гарно  вам  читати?  (Так)
Треба  менших  ображати?  (Ні)
На  перерві  пострибати?  (Ні)
А  всі  парти  пописати?  (Ні)
Друга  треба  виручати?  (Так)  
А  треба  слухати  матусю?  (Так)
Тоді  дратуйте  хоч  бабусю?  (Так)
У  школі  вибийте  шибки?  (Ні)
Учительці  робіть  все  навпаки? (Ні)
Брудне  взуття  носіть  у школу?  (Ні)
І  книги  кидайте  додолу?  (Ні)
Завжди  старших  поважайте!  (Так)
І  малюків  не  ображайте!  (Так)
-    Молодці!  Всі  правила  для учнів  ви  знаєте.
-    А що  потрібно  до  школи  брати  ви  знаєте?
-    Послухайте  вірш  «Як  Микола  збирався  до  школи"  і  скажіть,  чого  брати  не  потрібно.

  «Хто  уважний»
Перший  раз  малий  Микола
Став  збиратися  до  школи.
Олівця  поклав  у  сумку,
Книги,  ручку,  зошит,  гумку,
М’яч,  граблі,  перо,  подушку,
На  обід  м’яку  ватрушку
Ще  й  стільця,  стола  і  парту,
Ще  й  географічну  карту,
Трактора,  машину,  мило.
Вже  й  надворі  звечоріло.
Сів  Микола,  дума  думку:
–    А  чи  все  поклав  у  сумку?

Бесіда за темою.

         - Я пропоную послухати вірш «Сонячний дім».

СОНЯЧНИЙ ДІМ

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім – це моя Україна!»

         - Про який сонячний дім розповідається у вірші?

         - Хто живе у цьому будинкові?

         - Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народились, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, - це найдорожча у світі Батьківщина.

Нещодавно, а саме 24 серпня, наша країна святкувала 25-ту річницю незалежності України. і не дивлячись на такий молодий вік, наша країна має багате минуле і ми віримо в те , що матиме щасливе , мирне майбутнє.

Діти розповідають вірші.

У всьому світі кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна – єдина –

Це наша славна Україна.

Про Україну, рідний край ти завжди, завжди пам’ятай.

- Як ти любиш Україну, мій маленький друже?

Нашу рідну Україну люблю дуже, дуже!

З Україною нікого в світі не боюся

І щоранку я до Бога за неї молюся,

Щоб була щаслива, дужа, щоб була багата.

Я люблю її так дуже, як маму і тата.

Я маленька українка –

Треба всім це знати,

Українець є мій тато, українка – мати.

Українкою вродилась, українка буду,

Та про рідну Україну ввік я не забуду!

Музична фізкультхвилинка

Учні виконують пісню „ Ми уже не малята”.

- Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю – Київ.

Київ – місто історичне, йому вже багато літ!

А воно красиве, вічне, серед зелені і квіт.

Київ – серце України, і найкраще місто в світі,

Хоч пройшов усякі зміни, - гарний все – в зимі, чи в літі.

( Показую фотографії із зображенням краєвидів Києва.)

- Бесіда про обласний і районний наш центр.

- Кожна держава світу має свою символіку: гімн, герб і прапор.

Легенда про державні символи

          Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

         Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.

          Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними вчинками). Люди запам’ятали його і прозвали Прапором.

          А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн.

         Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.

         Вони стали державними символами України.

Гімн – це найголовніша пісня України, в якій висловлюються найсердечніше думки і прагнення народу. Слухати його потрібно стояти мовчки, з гордо піднятою головою.

Прапор – державний символ.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо – жовтий прапор маєм:

Синє - небо, жовте – жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він - святиня, знають діти.

Блакитний колір – це колір води, чистого неба, це символ миру.

Жовтий колір – колір вогню, сонця, без лагідних променів, якого не було б життя на Землі, це колір зерна, хліба. Ці кольори мають значення миру і багатства, бо наш народ є мирним і працелюбним.

Герб – найголовніший із символів; тризуб символізує мир і творчу працю. А ще в ньому відображено триєдність життя: це Батько, Мати і Дитя, які символізують Силу, Мудрість і Любов.

Народними символами українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони – наші давні та добрі обереги.

(Відео "Це наше і це твоє"про народні символи, традиції, звичаї, винаходи)

Підсумок уроку.

–     Так  як   називається  наша  держава,  наша  Батьківщина?  (Україна)
–    А ми  хто?  (українці)
–    Ми  любимо  неньку – Україну  і  зробимо  все,  щоб  вона  процвітала.
–    А  що  ви – маленькі  дітлахи  можете  зараз  зробити  для  України?  (Добре  вчитись,  добре  поводитись,  нести  радість  людям)
–    А  що  таке  радість?  (це  посмішки,  гарний  настрій)
–    Так  давайте  дарувати  всім  посмішки  і  добрі  діла.
Станемо  дружно  в  коло  і  затанцюємо  нашому  сонечку  танок.

     Як рослини пристосувалися до різних умов життя

Мета: Формувати елементарні поняття про довкілля рослини, необхідні умови росту і розвитку рослини; уявлення про окремі ознаки пристосування рослин до спеки, нестачі вологи, світла, надміру вологи; вміння розрізняти ознаки пристосування окремих рослин до різних умови життя; виробляти вміння цілеспрямовано сприймати ознаки об’єктів природи, встановлювати функціональні зв’язки будова — функція у природі; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення пояснити сприйняття в природі, доводити свою думку.

Обладнання: Малюнки із зображенням довкілля рослин, гербарії, таблиці.

                                              Хід уроку

I. Хвилинка спостережень

— Який сьогодні день?

— Чи помітили, які дерева ростуть біля школи?

— Що росте під деревами?

II. Перевірка домашнього завдання

1. Чи можна виростити нову рослину без насіння? Яким чином?

2. Назвіть усі способи розмноження рослин без насіння.

3. Що таке живець? Які рослини розмножуються живцями?

4. Які рослини розмножуються бульбами, цибулинами?

5. Гра «Вставте пропущене слово».

— Картопля, жоржини розмножуються...

а цибуля, тюльпани, нарциси — ...

6. Запишіть, з яких органів рослин виростають:

• картопля, жоржини (з...);

• тюльпани, нарциси, підсніжники, цибуля (з ...);

• квасоля, перець, огірок (із...).

III. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда.

— На які частини поділяється природа?

— Що належить до неживої природи? а що до живої?

2. «Мозковий штурм», «Мікрофон».

1) Що означає довкілля?

2) Що є довкіллям рослин?

1. Вони вдягаються тоді, Коли теплінь приходить, а роздягаються тоді, Коли теплінь відходить. (Дерева)

2. Всі його люблять, Всі його чекають, а хто на нього дивиться — Кожен скривиться. (Сонце)

3. Усі рослини й тварини вживають, У кожній хаті її мають. (Вода)

4. Зимувати пташка буде, З синім пір’ячком вона. Добре знають її всюди, До вподоби їй зима. (Синичка)

5. Чим ми дихаєм? (Повітрям)

6. Найрозумніша істота на Землі. (Людина)

7. Хто на рік чотири рази перевдягається? (Земля)

8. раз у рік, на новорічні свята Лісова красуня буде в хаті. (Ялинка) Обговоривши запропоновані відповіді, експерти дійшли висновку:

Довкілля — це все, що нас оточує, і рослини зокрема.

Це і тихі травневі ночі, що пливуть на крилах солов’їних пісень. Це і біле латаття, що на замріяній річці вмивається джерельною водою. Це і килим з первоцвітів, що яскравіє під шатами крислатих дубів. Це і тендітні квіти сон-трави, що дивляться на тебе, долаючи полуденну дрімоту. Це і смарагдові ліси з багатою рослинністю, сріблясті стрічки річок, безмежні поля, квітучі сади. Це і голубе небо, чисте повітря, родюча земля з її мешканцями-комахами, птахами, звірами. Це й є довкілля.

3. Робота з підручником.

• розглянути малюнок (С. 126).

• Знайти в підручнику, які умови потрібні для життя рослин (С. 127).

4. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

— Для життя рослин потрібні певні умови. Умови життя залежать від

Впливу різних факторів природи. Дуже важливу роль у житті рослин відіграють фактори неживої природи: світло, вода, температура, мінеральні солі. На рослини впливають також фактори живої природи: діяльність різних живих організмів, у тому числі й людини.

Світло необхідне для життя і росту рослин. Чому? У затінених рослин пагони зблякнуть і стануть довшими і тоншими.

Але не всі рослини потребують яскравого освітлення. Наприклад, квасенція, грушанка, тонконіг лісовий та інші рослини ростуть у тінистих місцях. Листки цих рослин темно-зелені. У них велика кількість хлоропластів, здатних уловлювати розсіяне світло.

Тепло також необхідне для життя рослин. Одні рослини теплолюбні, інші — холодостійкі. Теплолюбні рослини походять з півдня. З культурних рослин це кукурудза, квасоля, гарбуз, огірки, помідори.

Вода потрібна рослинам. але потреба у воді в різних рослин неоднакова. Наприклад, латаття живе у воді. рослини, подібні до капусти, ростуть на суші, але їм потрібно багато води. Кактуси та деякі інші рослини потребують невеликої кількості води. Це пояснюється тим, що ці рослини накопичують запаси води в різних органах: кактуси — у стеблі, інші — у соковитих стеблах, в коренях.

Мінеральні речовини надходять у рослину з ґрунту; з них рослинам найбільш потрібні ті, в яких містяться азот, фосфор і калій.

Крім того, на рослини впливають живі організми — тварини, інші рослини та мікроорганізми. Тварини живляться рослинами, запилюють їх, розносять плоди і насіння. Великі рослини можуть затінювати менші. Деякі рослини використовують інші, як опору. Крім того, рослини змінюють склад повітря. Як? розкажіть.

— Кореневі системи рослин закріплюють схили ярів, горбів, річко

вих долин, захищаючи ґрунт від руйнування. Лісові насадження захища

ють поля від зсувів.

6. Робота в зошиті (С. 31, завдання 1, 2).

7. Пристосування рослин до різних умов життя.

— Умови життя рослин дуже різноманітні. Одним рослинам потрібно

багато вологи. Такі рослини живуть на болотах, на берегах річок, озер. Ін

шим рослинам вологи потрібно менше, і вони ростуть на піщаних ґрун

тах, у безводних пустелях.

Ті рослини, яким треба багато світла, заселяють відкриті безлісі площі. а є й такі рослини, які можуть рости в густому темному лісі. 1) розглянемо рослини, зображені на малюнку підручника (С. 128). Вони ростуть у посушливих місцях. Назвіть ці рослини.

— Як ви думаєте, що їм допомагає витримувати спеку і нестачу вологи? (Коріння, листя, гілля)

— розглянемо гербарії рослин.

Деякі рослини сухих місць мають дуже довге коріння. Наприклад, корені верблюжої колючки, що росте в пустелі, досягають 20 метрів. Ними рослини можуть діставати воду з глибоких шарів землі.

Ось ще одна рослина, що живе на сухих місцях,— очиток (Мал. на С. 128). Він росте серед каміння, на сухих схилах, на піску. В очитка коріння коротке. Проте рослина легко переносить посуху. Якщо її принести в кімнату, вона довго не засохне. Як ви думаєте, чому? Яке в нього листя? (М’ясисте)

— Під час дощу рослина корінням убирає багато води, яка рятує її від

загибелі в посушливу пору.

Які ще рослини гербарію мають соковите, м’ясисте листя? (Молодило, заяча капуста)

— Які ви знаєте кімнатні рослини з м’ясистим листям? (Кактус, алое)

— Це рослини пустель і сухих степів. Вони запасають вологу у тов

стому листі.

2) рослини вологолюбні.

— Як ви думаєте, де вони ростуть? (На вологих місцях, на заболочених луках, берегах річок, струмків, озер, у воді)

— Які ви знаєте вологолюбні рослини? (Калюжниця, біле латаття, жовті глечики)

— Давайте розглянемо ці рослини в альбомі «рослини моєї місцевості».

— Яке у них стебло? (Гіллясте, соковите)

— Яке листя? (Велике)

— Так. Широкі або довгі листки випаровують воду, яку всмоктує коротке коріння.

3) рослини світлолюбні й тіньовитривалі.

— Одним рослинам треба багато світла — це світлолюбні рослини.

Інші добре ростуть у тіні — це тіньовитривалі рослини.

Робота в групах «Світло», «Тінь».

Група «Світло» розглядає рослину, що виросла на просторі. Група «Тінь» розглядає рослину, що виросла в густому молодому сосновому лісі.

Запитання до учнів:

— Який стовбур у рослин? Чому?

— Які нижні гілки у дерев? Чому?

— Які верхні крони сосон? Чому?

Учні у групах обговорюють поставлені завдання і доходять висновків.

• У першому випадку рослина виросла на просторі. Гілки її добре освітлені сонцем. Тому вони всі живі. Дерево галузиться, росте вшир.

• У другому випадку дерево має високий стовбур, на верхівці — крона з живих гілок. Усі нижні гілки засохли. До них не доходило світло.

4) робота з підручником

Знайти в підручнику відповідь на запитання:

— Завдяки яким ознакам рослини добре ростуть у лісі під деревами?

V. Закріплення й осмислення матеріалу

1. Складання таблиці «Пристосування рослин до різних умов життя».

Рослини
Посушливі місця Болота Ліси
Довге коріння, вузькі, жорсткі, опушені, товсті і м’ясисті листки	Коротке коріння, широкі або довгі листки	Широкі, великі листки

2. робота в групах.

Учні об’єднуються в групи «Світло», «Тепло», «Волога», «Ґрунт». робота в групах проводиться за опорними схемами «Що потрібно рослинам?» (Див. додаток).

Використання інтерактивної технології «Навчаючи — вчуся». Організація роботи

1) Підготувати картки з опорними схемами на кожного учня однойменної групи.

2) роздати кожному по одній картці.

3) Запропонувати учням:

• протягом кількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;

• ознайомити зі своєю інформацією однокласників з іншої групи. Учень повинен одночасно говорити з однією особою;

• уважно слухати інформацію інших, запам’ятати якомога більше; якщо потрібно, зробити записи;

• коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, хай вони розкажуть у класі, про що довідалися від інших. Розміщення груп

Світло Тепло Волога Ґрунт

— Одержимо інформацію для всього класу:

Світлолюбні

Тіньолюбні

А) рослини тіньовитривалі

теплолюбні

холодолюбні

Вологолюбні

Б)рослини які потребують мало вологи

які потребують достатньо вологи

В) Ґрунт

Родючий (Із перегноєм, із мінеральними солями) неродючий (Бідний на поживні речовини)

VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

VII. Домашнє завдання

1) Опрацювати статті підручника (C. 126–128).

2) Виконати завдання в зошиті (C. 30, завдання 3).

                     Підготовка до написання букв. 

               Письмо малих та великих півовалів. 

                                      Урок-казка

Мета: ознайомити учнів з новими елементами рукописних букв: малим та великим лівими півовалами; закріплювати вміння дітей писати вже знайомі графічні елементи, орієн­туватися у сітці робочого зошита, правила посадки під час письма, тримання ручки, розміщення зошита на парті; вміння виконувати складовий та звуковий аналіз слів, працювати самостійно та колективно; розвивати вміння аналізувати елементи, з яких складається завдання; увагу, мовлення, фантазію та уяву, дрібну моторику; привчати до охайності під час виконання письмових робіт, виховувати працелюбність, співчуття до ближнього, бажання допомогти тому, хто цього потребує.

Обладнання: Дюймовочка (малюнок або іграшка); музичний супровід, магнітофон; ілюстрація до підготовчої письмової вправи.

                                         Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Закріплення правил письма

— Прошу сісти так, як не можна сидіти під час письма.

— А тепер сядьте правильно. Перевірте відстань від парти до грудей, від очей до зошита.

— Прошу взяти ручку так, як не слід її брати під час письма.

— А тепер виправте помилку й візьміть ручку правильно. Пере­вірте чи правильно ваш сусід по парті тримає ручку.

— Прошу покласти зошит так, як не слід його класти на парту під час письма.

— А тепер поверніть зошит правильно. Перевірте його поло­ження за допомогою похилої лінії.

2 Повторення назв ліній робочого зошита

— Візьміть олівець і на полях навпроти кожного робочого ряд­ка поставте крапку.

— Полічіть кількість міжрядкових ліній, верхніх робочих лі­ній, нижніх ліній робочого рядочка. Подумайте і скажіть, чому

кількість верхніх і нижніх робочих ліній співпадає з кількістю ро­бочих рядків. (Саме ці лінії і утворюють робочі рядки.)

III. Повторення вивченого на попередніх уроках

Робота за матеріалами уроку читання

1 Звуковий аналіз

— Готові до гри? Тож давайте для початку посперечаємося.

Я стверджую, що у слові сіль — два склади. Ви згодні?

Я стверджую, що у слові зірка — голосні звуки [і] та [а]. А як думаєте ви?

Я стверджую, що слово море починається з приголосного [м].

Я стверджую, що у слові мрія наголос падає на другий склад.

У слові книжка — два голосних звуки.

У слові буквар — три приголосних. Чи так?

Учні висловлюють свою думку.

2 Складовий аналіз слів

Учитель пропонує учням стрибнути стільки разів, скільки скла­дів у поданих словах. Показує ілюстрації, учні називають слова і стрибають.

Слова для гри: гриб, хата, квітка, жолудь, учитель, ніж, життя, зима, зоопарк, зозуля, мухомор, мураха, сміх, море.

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

— Діти, хочете дізнатися, хто буде у нас сьогодні на уроці в гос­тях? Тоді відгадайте загадку. Це не проста загадка. Ім’я нашої гості зашифроване в останніх звуках слів, які я зараз буду вимовляти. Слухайте уважно.

Сік, вода, мороз, мак, зебра.

Так, це — казка.

Лунає музика.

— А прийде з казки до нас маленька дівчинка. Її ім’я вам усім добре відоме. Згадайте її за описом: «Вона маленька, усього з дюйм заввишки».

Так, це — Дюймовочка. (Показ малюнка або іграшки.) Ця ма­ленька дівчинка просить у вас допомоги. Ми повинні врятувати її від Жаби, Жука, старої Миші та сліпого Крота. Для цього потрібно пам’ятати, що працювати в зошитах необхідно охайно, сидіти рів­но, не нахилятися і протягом уроку виконати всі завдання, подо­лати всі перепони.

V. Вивчення нового матеріалу

1 Вправи з ручкою

— Перед тим, як вирушити у дорогу, давайте попрацюємо з на­шим знаряддям праці — ручкою.

2 Підготовка до безвідривного письма

Підготовча письмова вправа

— Ми знаємо, що від Жаби та її синка Дюймовочку врятував Метелик. Він схопив лапками сплетений поясочок та утягнув вели­кий лист латаття далеко-далеко від зелених потвор. Давайте і ми сплетемо невеличкий поясочок, щоб допомогти Дюймовочці.

Рух пальців і кисті виконується проти часової стрілки і за часо­вою стрілкою.

Прядиво це золоте

Павучок плете й плете.

Дивне прядиво іскриться,

Проти сонця золотиться.

3 Робота у прописах (с. 15)

— Дюймовочка опинилася у великому густому лісі. Кого вона там зустріла? (Жука-джентльмена) А чи справді Жук був джентль­меном? Чому ви так вважаєте?

Так, Дюймовочці прийшлось деякий час прожити у лісі. На с. 15 наших «Прописів» ми бачимо цей ліс. Давайте спробуємо до­помогти дівчинці. Зробимо цей ліс кольоровим.

1) Обведення по пунктиру

2) Розфарбовування малюнків дерев

4 Робота у прописах (с. 15)

1) Аналіз завдання першого рядка

— Дюймовочці дуже гарно жилося в лісі влітку. Пташки співа­ли їй свої пісні, комашки допомагали шукати їжу. Та настала зима. Стало холодно. Комашки зникли. Дюймовочці стало важко. Вона пішла стежкою і потрапила до старої Миші. Та пригостила її зер­нятком. Хто пам’ятає, скільки дівчинка з’їла зерняток? (Половину одного зернятка)

Подивіться на с. 15 прописів. На що схожий елемент, що запи­саний на першому рядочку? (На половину зернятка)

— Цей елемент називається малий лівий півовал.

Щоб допомогти Дюймовочці, треба написати два рядочки цього елемента.

— Де починаємо писати? (Нижче верхньої лінії робочого рядка)

— Пишемо по часовій стрілці чи проти неї? (Проти часової стрілки)

— Де закінчуємо писати? (Вище нижньої лінії робочого рядка)

Письмо під рахунок елементів у повітрі

Алгоритм написання малого лівого півовала (Перший рядок, с. 15)

— Працюємо під рахунок і-раз-і.

2) Самостійна робота на другому рядочку

Фізкультхвилинка

По черзі діти обертають пальці рук в різні сторони.

Ручка коло малювала,	(вказівним)
На папері танцювала.	(середнім)
Розступіться, ширше коло!	(безіменним)
Скільки простору довкола!	(мізинцем)
Коло вправо, коло вліво	(вказівним)
Станцювать вона зуміла,	(середнім)
Натомившись, спочивала	(безіменним)
Потім знову починала.	(мізинцем)

3) Аналіз завдання третього рядка

— Миша примушувала Дюймовочку працювати на неї, готува­тися до весілля зі сліпим старим Кротом. Дівчинці було дуже важко. Давайте виконаємо наступне завдання і допоможемо Дюймовочці.

— Зверніть увагу на третій рядок.

— Зі скількох елементів складається це завдання? (З трьох)

— Назвіть їх. (Малий лівий півовал, коротка пряма, продовже­на до верхньої лінії робочого рядочка, коротка пряма лінія із заокруглення внизу праворуч.)

— На який рахунок ми будемо писати? (І-раз-і, два-і, три-і)

Письмо елементів під рахунок у повітрі

Алгоритм написання (третій рядок, с. 14)

4) Аналіз завдання четвертого рядка

— Згадайте, будь ласка, хто допоміг Дюймовочці вирватися з полону старої Миші та сліпого Крота? (Ластівка)

— Як сталося, що Дюймовочка і Ластівка познайомилися? (Від­повіді учнів.)

— Так, Ластівка дуже захворіла, і Дюймовочка допомогла їй одужати. Давайте і ми допоможемо цій пташці вилікувати поране­не крильце.

Зверніть увагу на четвертий рядок. Як ви вважаєте, яку назву має цей елемент? (Великий лівий півовал)

Письмо елемента під рахунок і-раз-і у повітрі

Алгоритм написання великого лівого півовала (Четвертий рядок, с. 15)

Пальчикова гімнастика

Перший пальчик рано встав, У дзвінок закалатав. Другий, як татусь учив,— Всіх в кімнаті полічив. Третій пальчик для початку У дворі провів зарядку. А четвертий без нагадок У братів навів порядок. П’ятий пальчик на ранок Влаштував смачний сніданок.

Шостий часу не втрачав, В школі пальчиків навчав. Сьомий пальчик після школи Прилучав до волейболу. Восьмий пальчик без розмов Нарубав на зиму дров. А дев’ятий жито жав, Всіх піснями розважав. Як стемніло, то десятий Всіх братів покликав спати.

5) Самостійна робота на п'ятому рядочку

VI. Підсумок уроку

— Ось які ви молодці! Допомогли Дюймовочці впоратися із за­вданнями, перемогти всіх ворогів. Разом з Ластівкою вона полетіла в теплі далекі краї, де зустріла багато друзів. Серед них були і ель­фи, і пташки, і комашки, і метелики, і навіть гусінь. Таких веселих гусениць ми бачимо на сторінці нашого зошита. Давайте їх розма­люємо, щоб світ, у якому мешкатиме Дюймовочка, був різнокольо­ровим.

1 Обведення по контуру малюнків на с. 15

2 Розфарбовування

— Чи сподобалася вам наша подорож?

— Чи всі завдання ви виконали вдало?

— Які елементи ви сьогодні навчилися писати?

— Нехай вам буде радісно від думки про те, що Дюймовочка щаслива!

Мова у серці народу

Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; формувати

відчуття краси рідної мови; розвивати мовленнєві здібності учнів;

збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови та

розуміння її краси і необхідності для нашого життя.

Обладнання: розгортка «Наша  мова  калинова», вислови про мову, записи

пісень про мову.

                                                           Хід уроку

І. Організаційна частина.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничий землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки - тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Погляньте навколо. Яка краса! Прислухайтесь. Придивіться. Пригадайте. Все, що оточує нас: сонце, дерева, птахи, звірі, ніби говорить з нами. Як вони розмовляють? Висловіть свої думки.

Сонечко – (світить, сяє, гріє, пестить теплом, ллє своє проміння)

Листя – (шелестить, тріпоче…)

Пташка – (щебече, співає…)

Джерельце – (дзюрчить, жебонить…)

Все має свій голос, свою мову, але вона відрізняється від нашої людської. Тому, що людина не просто вимовляє звуки, а говорить, висловлюючи свої думки.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

У статті  10 Конституції  України говориться, що державною мовою є українська мова. На сьогоднішній урок - свято " Мова у серці народу"

ми запросили гостей  на слово щире, на бесіду мудру, щоб вшанувати Міжнародний День  української мови, який відзначатиметься 21 лютого.

Бентежна, тополина, калинова

Не випита, не вибрана до дна.

Моя українська, святая  моя мова.

Немов  бандури  вічної  струна.

 Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Ласкава, мамина, єдина

Щебече соловейком на весь світ.

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина. Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі? Це наша рідна мова! Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Рідна мова... Чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає. А ми, українці, у 1991 році здобули свою незалежність. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується. Бо й не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова.

1. А зараз послухайте вислови про мову відомих людей:(Відео)

«Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, досвід, почування.» (Панас Мирний)

«Одним з найбільших скарбів, які успадковує кожний народ від своїх предків, є

незаперечно його рідна мова. Мова ця – то дзеркало душі народу…» (Михайло

Подолинський)

«Той хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.» (Олесь Гончар)

«Коли зникає народна мова – народу нема більше!» (К. Д. Ушинський)

«Той хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на

злиденність.» (Василь Сухомлинський)

Народ говорить, що «слово до слова - зложиться мова», а Тарас Григорович Шевченко казав:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос - більш нічого.

А серце б’ється - ожива,

Як їх почує!..

2. Ось і ми хочемо почути мудре слово про нашу мову від учнів нашого класу.

Тож, відкриваємо  поетичну сторінку нашого уроку"Мова – це душа народу"

Учень1.Українська мова-

             Давня й молода.

             Світить рідне слово,

             Як жива вода.

             Звідки воно взялось

             Діло не просте.

             В душу засівалось,

             Із душі росте.

Учень 2.Та не в тому справа, що така багата.

              Помагало слово нам у боротьбі.
              Кликало на битву против супостата,

              То звучало сміхом  на полях плаката,

              І за це все, мово, дякуємо тобі.

Учень 3.

Українська наша мова,

Барвінкова, калинова,

Ти летиш у світ широкий,

Ніби голуб ясноокий.

Я зустрілася з тобою

Як була іще малою,

Як матуся колихала

Й колисаночки співала.

Я росла і час минав,

А татусь мені казав,

Що любити мову слід

Як любив її мій дід.

Як любив її Шевченко,

І Франко, і Симоненко.

Тож і ми її кохаймо,

Бережімо і плекаймо.

Бо народ наш – кожен знає

Волю любить й силу має.

Також має гарну вроду.

Мова ж – це душа народу.

3. А зараз давайте пригадаємо про інші перлини мови - прислів’я та приказки. Ми почуємо, як говорить народна мудрість про мову, культуру мовлення і спілкування. Із поданих пазлів утворіть прислів᾽я та обгрунтуйте їхні значення. (Робота у групах)

- Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

- Добре тому жити, хто вміє говорити.

- Легше переконувати словами, як кулаками.

- Співати добре разом, а говорити окремо.

- Довго думав, та добре сказав.

- Або розумне казати, або зовсім мовчати.

- Гостре словечко коле сердечко.

4. Робота з фразеологізмами.

Народ наш дуже дотепний, він усе помічає і завжди вміє порівняти. Та так, що і декількох слів вистачить, щоб дати повну характеристику. Тому треба слово вміти добирати та правильно все сказати, щоб не бути осміяним.

Знайдіть значення фразеологізмів.

·         Кидає словом як теля хвостом.              

·         Говорить слова як сокирою відрубує.  

·         Влетіло як коту за сметану.                    

·         Спритна як муха в сметані.                    

·         Гарненька як зірочка в небі.                  

·         Говорить мов свиня хрюкає.

·         Добирає собі місця як курка на гнізді.

·         Кусається як муха в Спасівку.

5. Хвилинка – цікавинка.

А чи знаєте ви, скільки слів у сучасній українській мові? Перелічити всі слова не під силу нікому. Відповідь на це питання не дасть ніхто. Адже мова живе з народом і змінюється разом з його життям. Одні слова зникають з ужитку, а інші з’являються. Доросла людина розуміє значення приблизно 35000 слів, але використовує приблизно у 10 разів менше.

Але найголовніше завдання, яке стоїть зараз перед нами, це збагачувати свій

словниковий запас. Вчитись чітко і лаконічно висловлювати свої думки. Не вживати слів, які засмічують рідну мову. І ким би ви не стали коли виростите, яку б професію не обрали, куди б не закинула вас доля, завжди пам’ятайте і намагайтеся розмовляти саме тією мовою, якою говорили ваші батьки, яку ви чули з колиски.

Так, слово кожному своє.
Багато слів у мові є.
Їх вивчити потрібно й знати,
Щоб в мові правильно вживати.
Але частенько наші діти
Не вміють чисто говорити.
Вживають суржики-слова,
І слів тих повна голова.
Вони вставляють їх в розмову,
Свою засмічуючи мову.

6. Послухайте декілька фраз, їхнє неправильне та правильне вживання.

Кожну фразу промовляють двоє учнів: один правильно, а другий неправильно.

·         У нас построїли красіву школу — неправильно!

·         У нас побудували гарну школу — правильно!

·         Диву даєшся — неправильно!

·         Не можна надивуватися! — правильно!

·         Більшу половину яблука я віддала братові — неправильно!

·         Більше ніж половину яблука я віддала братові — правильно!

·         Халатне відношення до навчання — неправильно!

·         Недбале ставлення до навчання — правильно!

·         Ми поняли друг друга — неправильно!

·         Ми зрозуміли один одного — правильно!

7. Яке ж свято може обійтися без жартів.

Учень. Павло Глазовий  «Кухлик»

Дід приїхав із села, ходить по столиці,

Має гроші – не мина жодної крамниці.

Попросив він: – Покажіть кухлик той, що скраю.

Продавщиця каже:- Что? Я нє понімаю.

 – Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.

– Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

 – На Вкраїні живете й не знаєте мови?

– У мєня єсть свій язик, ні к чєму мнє мова. 

- То якраз така біда в моєї корови,

Має бідна язика, та не знає мови.

 Соромно буває за тих людей, які живуть в Україні, а української мови не знають, як, наприклад, героїня гуморески П. Глазового, яку ви щойно прослухали.

8. Я бачу, у всіх вас гарний настрій, а під нього завжди хочеться співати. Народ наш завжди славився працелюбністю, щирістю, добротою і чарівною Піснею. Бо завжди в Україні співали всі - дорослі й діти, з піснею легше було жити, у ній можна було передати любов і тугу, щастя і радість, свої мрії і надії. 

Легенда про пісню.

Кожен народ має щось своє, йому притаманне. Господь наділив:

французів – елегантністю; німців – дисципліною і порядком;

угорців – любов’ю до господарювання; італійців – хист до музики;

поляки – здатність до торгівлі. Лише одна дівчина стояла у куточку і гірко плакала. Вона була у вишитій сорочці, з довгою косою.

  - Хто ти така і чого плачеш? – запитав Господь.

- Я Україна. А плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж.

- Чому ти не підійшла до мене, коли я роздавав таланти? Але залишився у

мене ще неоціненний дар, який прославить тебе на весь світ. Це – пісня. Взяла дівчина – Україна  дарунок і понесла пісню у народ.
Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.

Послухаємо і ми  пісню "Сто відсотків щастя" у виконанні В. Занози.

9. Ось бачите, діти, яка мелодійна українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш-черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

Тому й приваблює своєю багатогранністю письменників і поетів щире слово  українське, тому і присвячують  вони натхнені рядки  мові свого народу.

Учень 1. Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну. (Володимир Сосюра)

Учень 2.Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш,рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!(Дмитро Білоус)

Учень 3. Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній,що треба нам є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє .(Володимир Сосюра)

Учень 4. Рідна мово материнська,

Ти-душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська.(Данило Кононенко)

10. Діти, давайте спробуємо свої поетичні здібності. Доповніть вірш римованими словами.
Українська рідна мова
Мелодійна… (світанкова)
Ти від серця йдеш до серця
І дзвениш як те… (джерельце)
Щира, світла і… (казкова)
Ніжна, ніжна… (пелюсткова)
Ти багата і… (барвиста)
І дзвінка і… (промениста)
І буденна і святкова
Мова наша … (калинова)
І свята і найрідніша
І для слуху… (наймиліша)

А зараз я пропоную послухати найкращі творчі роботи однокласників на тему"Наша мова калинова".

ІV. Підсумок уроку.

Наша зустріч  завершується. Думаю, що своїми серцями ви відчули ,

яка красива та мелодійна наша мова. Вона – наша гордість. Нею ми

розмовляємо, пишемо, читаємо, думаємо, мріємо. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, яким неоціненним, невичерпним  скарбом є наша мова і володіємо ним  ми, і передаємо  його від людини до людини, від роду-до роду…

Звучить молитва за рідну мову.(Відео)

Вже скінчилось наше свято
І прощатись нам пора.                   
Ми бажаємо  всім присутнім
Щастя, миру і  добра.

Гордість моя - Переяслав-Хмельницький

Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про Київщину як культурний осередок української держави, поглибити зміст поняття «Батьківщина»; розвивати усне мовлення та логічне мислення школярів; виховувати почуття відповідальності за збереження і продовження традицій та звичаїв рідного краю.

Обладнання: репродукції картин та ілюстрації з зображенням природи рідного краю; карта України; символи України; вишитий рушник, колосся і калина; відео «Глобус України. Переяслав-Хмельницький», Конституція України для школярів.

Хід уроку

І. Організаційна частина 

                                                         Той дивний край, що зветься Батьківщина –

                                                          то найдорожча серденьку земля!

                                                         Бо ти вродивсь у незалежній Україні,

                                                         Ти чув солодку пісню солов᾽я!...

                                                                                                          А. Ткаченко

- Такими словами нехай продзвенить у вашому серці дзвінок, а сьогоднішній урок перенесе у спогади про минуле, розкаже про сьогодення і подарує надію на щасливе й світле майбутнє.

II. Основна частина уроку.

Вступне слово вчителя:

 - Кожна людина хоч раз у житті замислювалась над тим, хто вона, де її коріння, чи увесь її рід походить з одного краю. Ваші дідусь чи бабуся, дивлячись на вас, приховуючи сльози радості, згадують і своє дитинство, часом тяжке, напівголодне, але радісне, тепле, рідне… Бо такими ж малими хлопчиками й дівчатками бігали вони в᾽юнкими стежками, здіймаючи куряву босими ноженятами, плели вінки з духмяного любистку й блакитного барвінку, раділи, мріяли, зростали…. Та не все складалося так, як гадалося. Тяжкі воєнні роки позбавили колишніх дітлахів права на щасливе дитинство. Мов мишенята в норах змушені були вони ховатися в холодних вогких землянках, часто недоїдаючи, не маючи оселі та теплого одягу. Тому й докладали всіх зусиль, щоб їхні діти, онуки й правнуки жили в незалежній країні, щоб лихо війни не гнало їх за кордон на пошуки кращого життя, на пошуки безхмарного неба… .
 24 серпня 1991 року народилася молода держава, народилася Україна. Про це записано у Конституції України – головному законі нашої держави. Послухайте, що тут сказано(учитель зачитує статтю 1, розділ 1 Конституції України):

Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Спитаєте, а де ж жили раніше ваші прадіди, якщо державі лише 24 роки? А жили вони на цій же землі, на землі де колоситься золота пшениця, де по обидва береги Дніпра пишаються верби і росте калина.

Місто Переяслав-Хмельницький – наша мала батьківщина.

Побудова асоціативного куща.

-  Діти, а що для вас означає слово Батьківщина? Спробуйте дібрати слова, які для вас характеризують Батьківщину.

(Примітка: в центрі дошки – слово «Батьківщина», від якого відходять промені. На них діти записують підібрані слова.)

  

Батьківщина  Батьківщина

(Записаними словами та словосполученнями можуть бути Україна, Київщина, , де наше рідне місто Переяслав-Хмельницький, рідна сторона, батьківська хата, школа тощо).

Переяслав-Хмельницький є одним із найдавніших міст на території не тільки сучасної України, а й усього слов'янського світу. Сьогодні це районний центр в 80 км від Києва, а в часи Київської Русі - столиця Переяславського князівства і важливий культурний і політичний центр держави. Тут і понині збереглися пам'ятники архітектури XI - XII ст.

Перша згадка про Переяслав з'являється в літописних документах за 907 рік  у договорі князя Олега із Візантією.

        Походження назви Переяслава-Хмельницького пов'язують з навалами сусідів-        кочівників, часто турбувавших давньоруські поселення. Одна з легенд свідчить         про такого собі героя, який не злякався вийти на поєдинок з непереможним   воїном-богатирем з ворожого табору і здолавшого останнього. Цією перемогою           він «переяв славу» собі. Відтоді поселення стали називати Переяславом.

КНЯЖА УКРАЇНА. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА (Олександр Олесь)

Убивши князя Святослава,
Печеніги раз у раз
Йдуть ордою на Вкраїну,
Раз у раз грабують нас

І тепер їх шатра сірі
Вкрили луг над Трубежем,
Печеніги знов з’явились
І погрожують мечем.

Наші ждуть. Але боїться
Печенізький хан іти,
Йому хочеться без бою
Перемоги досягти.

Є один вояк у його
Втроє дужчий за вола...
«Хай він б’ється», — хан хитрує

І до князя шле посла.

«Чи не викличем ми, князю,
Гніву праведних богів,
Коли річку почервоним
Кров’ю наших вояків?!

Краще ми розв’яжем сварку
Славним герцем двох борців:
Коли твій борець подужа,
Я скорюся без боїв».

Князь погодивсь, і звелів він
Найсильнішого знайти...
Та на герць ніхто в державі
Не зважається піти.

Засмутився Володимир...
Аж прийшов якийсь дідусь:
«Син побореться, мій князю,
І поборе, побожусь.

З ним колись ми посварились,
Пам’ятаю, як тепер,
М’яв він шкуру, так, повіриш,
Спересердя всю роздер».

Привели до князя хлопця:
Соромливий, мовчазний,
Невисокого і зросту,
Хоч доволі кремезний.

«Може, хочеш, князю,
Чи міцна моя рука,
Роздражніть на пробу жаром
Найсильнішого бика».

Роздражнили. Бик на хлопця,
Але той схопив за бік
І кавалок м’яса вирвав...
Бик упав і кров’ю стік.

«Добре!» — князь сказав до хлопця,
А військам своїм звелів,
Щоб озброїлись і ждали
Щохвилини ворогів.

Третій довгий день минає
І ідуть борці на бій,
Князь і хан собі гадають:
«Хто поборе — твій чи мій?!»

Печеніг угледів хлопця
І сміється: «От, дурне,
Подолати, побороти
Воно думає мене!!»

Не злякався Кожум’яка
І боротися почав.
Повертав борця і важив,
Потім, наче кожу, м’яв.

І нарешті, наче бочку,
Ухопив і кинув вмить.
На землі без руху мертвий
Печеніг-борець лежить.

І на тім славетнім місці,
Де страшний борець упав,
На тім місці Володимир
Переяслав збудував.

В Переяславі була побудована фортеця, і місто тривалий час виконувало стратегічну роль в обороні південних кордонів давньоруської держави, а до появи знаменитого Софійського собору тут розміщувалася резиденція київських митрополитів. Після смерті Ярослава Мудрого територія Київської Русі була розділена між його синами. Переяслав і навколишні землі дісталися Всеволоду, що створив своє Переяславське князівство.

У першій половині XIII ст. Переяслав, як і більшість міст Київської Русі, був зруйнований під час монголо-татарської навали.

Найбільш важливий, переломний епізод української історії, пов'язаний з містом Переяславом, відбувся в 1654 році, під час Визвольної війни, очоленої Богданом Хмельницьким. Йдеться про Переяславську Раду, на якій гетьман, прагнучи вийти з-під влади польської корони, офіційно погодився на протекторат московського царя. Гетьману була надана гарантія повного збереження автономії України. Проте з часом всі обіцянки були порушені. Україна на довгі століття втратила всяку надію на відновлення незалежності.  На возз’єднаних з Росією землях України споруджуються архітектурні ансамблі, поширюється освіта, зростає кількість шкіл. У 1738 році в Переяславі відкривається колегія з шестирічним курсом навчання.

В 1753 році в Переяславській колегії займав посаду викладача поетики Григорій Савич Сковорода, який ввійшов в історію української культури як поет, просвітитель-демократ і видатний філософ.

У 1845 і 1859 роках у Переяславі перебував великий український поет-революціонер і художник Т. Г. Шевченко. Він жив у будинку міського лікаря А. О. Козачковського, з яким познайомився у Петербурзі. На Переяславщині Т. Г. Шевченко ще ближче ознайомився з життям покріпаченого селянства. Страждання народу, його сльози, горе були супутниками поета по шляху до Переяслава. Ніхто з українських поетів з такою ніжністю не відбив у своїй творчості невичерпну любов до свого краю, до свого народу, до чарівної української природи, як Шевченко. Поет дуже любив Переяславщину. Він намалював багато краєвидів міста, його архітектурні споруди (Михайлівську церкву, Вознесенський собор, Старо-Київську вулицю). На Переяславщині Т. Г. Шевченко провів творчо активну осінь 1845 року, яку називають у його біографії «переяславською осінню». 13 листопада поет написав «Наймичку» та передмову до поеми «Єретик», а 18 листопада «Кавказ», де у сатиричних рядках так охарактеризував долю народів царської Росії:

А сльоз, а крові!? напоїть
Всіх імператорів би стало,
З дітьми і внуками, втопить…
А тюрм, а люду!.. Що й лічить!
Од молдаванина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!..

25 грудня 1845 року тяжко хворий поет написав в Переяславі геніальний «Заповіт», в якому закликав народ до збройного повстання проти царського самодержавства, проти кріпацтва, до створення «сім’ї нової», «сім’ї вольної».

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Поховайте та івставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

В 1946 році за рішенням Уряду Радянської України в будинку А. Козачковського був відкритий державний історичний музей. На подвір’ї перед музеєм споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку за проектом архітекторів О. Олійника і М. Вронського.

У роки Другої світової війни Переяслав пережив тяжкий період гітлерівської окупації, а після звільнення в 1943 р був перейменований у Переяслав-Хмельницький.

Переяславці в небувало короткий час відбудували своє місто. Виріс новий центр з красивими будинками, впорядкованою площею, парком. В місті працює хлібозавод, маслозавод, харчокомбінат, промкомбінат, цегельня, швейна фабрика. До послуг трудящих — районний Будинок культури, бібліотеки.

Переяслав-Хмельницький - це дивовижне місто: маленький, дуже чистий, акуратний, майже іграшковий. Із-за великої кількості музеїв і старовинних будівель відчувається дотик до історії рідного краю. Зараз місту вже більше 1100 років, це одне з прадавніх міст Русі. Місто-музей - таке звання Переяслав-Хмельницькому присвоєне не даремно: в місті 27 музеїв, у тому числі етнографічний музей народної архітектури і побуту під відкритим небом. Тут зібрані пам'ятки різних епох: стоянки і споруди періоду від пізнього палеоліту до Київської Русі, безліч цікавих експонатів, властивих українському селу XVII - початку XX ст. Справжньою окрасою музею є 2 мальовничих штучних ставка і дендропарк з рідкісними видами дерев і кущів.

Національний історико-архітектурний заповідник насичений безліччю найунікальніших пам'яток, завдяки чому заслужено входить в список «7 чудес України».

- Чому люди відвідують музеї, меморіали, славетні місця?

Бесіда за віршем Л. Костенко

- Уважно прослухайте вірш Ліни Костенко, поміркуйте, які почуття охоплювали поетесу, коли вона писала цю поезію.

     Буває, часом сліпну від краси.

     Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

     Оці степи, це небо, ці ліси,

     Усе так гарно, чисто, незрадливо,

     Усе як є – дорога, явори,

     Усе моє, все зветься Україна.

                                                           Л.Костенко

-         Як поетеса ставиться до своєї рідної землі?

-         Якими словами вона виражає почуття любові до рідного краю?

-         Цей вірш ніби малює у нашій уяві дивовижні картини природи батьківського краю, що ви уявили, слухаючи його?

Колективна робота:

  - Спробуйте хором доповнити вірш, добираючи останнє слово:

Фарби дасть мені матуся,
Малювати я … (навчуся).
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і… ( гай),
Синє небо, жовте … (сонце)
Заглядає у … (віконце),
Чорнобривці в квітниках,
Полуниці на грядках,
І хліба вже чималі,
В небі линуть… (журавлі).
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.
Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
- Я молюсь за …(Україну)
І я вірю, Матір Божа
Україні …(допоможе)!

 - Що намалював хлопчик?
 - Кому він показав малюнок?
 - Чи сподобався мамі малюнок? З яких слів про це дізнаємось?
 - Чому мама молилась за Україну?

Робота з прислів᾽ями:

-         Знайдіть і з᾽єднайте обидві половинки прислів᾽їв.

В чужім краю                                          як прапор, шануй.

Кожному мила                                        мов квітка в травневім гаю. 

Людина в ріднім краю,                          своя сторона.

Рідну землю,                                           звичаю не знаю.

У рідній стороні                                     і сонце ясніше світить.

(Примітка: прислівя, надруковані на аркушах паперу, знаходяться на дошці).

-         Про що говорять ці прислів᾽я? Як ви їх розумієте?

-         Як ви ставитесь до своєї Батьківщини?

-         Які почуття викликає саме слово «Україна»?

-         Що може і повинен кожен із вас уже зараз зробити для свого міста?

  - Що потрібно робити щоб наша Київська земля процвітала, була сильною і розвинутою в молодій незалежній Україні?

 - Здавна в Україні дівчата і хлопці плели вінки. І нам з вами потрібно заплести віночок побажань для рідного міста. Ось, на столі є купа квітів, кожна з яких є рідною українській землі. Ви, називаючи побажання для нашого міста, «вплітаєте» квіти у вінок.

(Примітка:. Учень, виголошуючи побажання, бере квітку і прикріплює її клейкою стрічкою).

-         Як гарно уквітчалась Переяславська земля, нехай же ваші побажання обов᾽язково здійсняться!

-         Але чогось не вистачає віночку українському. Чого саме?

-         Стрічка завжди була супутницею віночка. І що довшою вона була, то вважалося краще. Люди казали: «Як славна стрічечка, то й життя як річечка». Спробуйте тепер «вплести» у віночок стрічки. «Вплітаючи» квіти, ви бажали щедрот рідному місту, а чіпляючи стрічечки, зверніться до нашого народу. Уявіть, що вас чують усі люди Переяслава-Хмельницького, що б ви їм порадили, щоб зберегти наше місто сильним й квітучим?

(Примітка: стрічки закріплюються біля вінка за аналогією до квітів. Учень, котрий чіпляє стрічку, виголошує коротке звернення до народу.)

 - Тепер справді наше місто, мов квіточка, що розцвіла на планеті земля.     А зараз пропоную провести вікторину «Чи знаю я своє місто».

1. Переяслав-Хмельницький знаходиться на березі ... (Дніпра, Трубіжа, Альти).

2. Як звати воїна, який дав назву нашому місту?(Микита Кожум᾽яка).

3. В якому році Переяслав став Переяславом-Хмельницьким? (у 1943 році).

4. Який відомий український поет приїжджав у місто? (Т. Шевченко)

5. Скільки творів він написав у Переяславі-Хмельницькому? (10)

6. Скільки років виповнюється в цьому році нашому місту? (1108)

7. Які пам'ятки міста вам відомі?

 8. Яка вулиця найдовша? (Б.Хмельницького)

9. На якій вулиці знаходиться наша школа?(Московська)

10. Хто зараз є мером міста Переяслава-Хмельницького?(Т.В.Костін)    

ІII. Підсумок уроку

Узагальнююча бесіда

- Що потрібно робити людям, щоб їхній рідний край процвітав і розвивався?

 А що може зробити вже зараз кожен з вас для своєї маленької Батьківщини?

     Любімо свій край рідний, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, проте, мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну, незалежну державу, і живемо в чудовім краю, що носить горде ймення – Київщина.

Хай пісня лине.
Грай, музико, грай!
Цвіте земля, талантами багата,
Бо Переяслав – це козацький край!

Природні стихійні лиха

(Інформаційно-пошуковий проект учнів 3 класу)

Навчальна мета та очікувані результати:

-         формувати у дітей уявлення про стихійні лиха: землетрус, повінь, зсуви, пожежі;

-         знайомити дітей із правилами безпечної поведінки під час грізних природних лих;

-         розпізнавати лиха за їх ознаками;

-         вчити виступати перед аудиторією для супроводу презентації;

-         формувати в молодших школярів життєві компетентності: уміння працювати з довідковою літературою, вибирати головне, коротко формулювати свою думку, використовувати засоби Інтернету;

-         розвивати навички роботи в групах, доводити слухачам свою думку, ілюструвати зібраний матеріал;

-         виховувати емоційно-вольові якості особистості у разі екстремальних дій у надзвичайних ситуаціях; повагу до працівників МНС.

Тип проекту: інформаційно-пошуковий, середньотривалий.

Навчальні предмети: «основи здоров’я».

Склад учасників проекту: учні, класовод, батьки.

Етапи роботи над проектом

І. Підготовчий етап.

Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту.

У чому полягає задум?	Для чого це потрібно?
Дізнатися якомога більше про природні стихійні лиха: землетрус, повінь, зсуви, пожежі	- Виховувати емоційно-вольові якості особистості у разі екстремальних дій у надзвичайних ситуаціях; - повагу до працівників МНС

ІІ. Планування діяльності для досягнення поставленої мети.

1. Формувати у дітей уявлення про стихійні лиха: землетрус, повінь, зсуви, пожежі.

2. Знайомити дітей із правилами безпечної поведінки під час грізних природних лих.

3. Проведення виховної години.

4. Обговорення та вивчення ключових питань.

5. Визначення складу учасників.

6. Об’єднання учнів у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.

7. Визначення джерела потрібної інформації (бібліотека, допомога дорослих, Інтернет).

8. Висловлення пропозицій щодо форми представлення результату (презентація, виховна година).

9. Індивідуальні та групові консультації дітям.

10. Звіт про проведену роботу.

ІІІ. Виконання проекту (клас поділяється на групи).

Завдання для груп

Група	Завдання: пошук інформації
І	збір інформації про стихійне лихо – зсуви
ІІ	збір інформації про стихійне лихо – повінь
ІІІ	збір інформації про стихійне лихо - землетрус
ІV	збір інформації про стихійне лихо – пожежі
V	порядок дій в екстремальних ситуаціях, неприпустимість метушні та паніки в екстремаль­них ситуаціях.

ІV. Захист проекту «Природні стихійні лиха»

(Виховна година)

   М е т а: формувати у дітей уявлення про стихійні лиха: зсуви, землетрус, повінь, пожежі; знайомити дітей із правилами безпечної поведінки під час грізних природних лих; розпізнавати лиха за їх ознаками; виховувати емоційно-вольові якості особистості у разі екстремальних дій у надзвичайних ситуаціях; повагу до працівників МНС.

   О б л а д н а н н я: ілюстрації із зображенням видів надзвичайних природних ситуацій та ситуативні малюнки з правилами поведінки у разі надзвичайних ситуацій; таблиця «Найбільші землетруси ХХ ст.»;

дитячий проект «Природні стихійні лиха».

 Х і д   в и х о в н о ї    г о д и н и

І. Етап орієнтації.

1. Позитивна установка на роботу .

Пролунав і замовк дзвінок

Починається урок.

- Який у вас настрій?

- Покажіть виразом обличчя.

- Посміхніться один одному, посміхніться мені. Я бажаю здоров'я, удачі, мудрості, гарного настрою і плідної роботи вам.

2. Діагностування емоційного настрою учнів на навчальну діяльність.

Чи знаєш ти, дитино,

Що матінка – Земля твоя єдина,

І щоб життя було у тебе плідне –

Від небезпек врятуй довкілля

3.Актуалізація  суб’єктивного досвіду та опорних знань учнів.

Увага! Увага!

Всім! Всім! Всім!

Завітав день незвичайний

У наш шкільний веселий дім!

Бо цивільна оборона –

Це не жарти, діти!

Треба вам багато знати,

А ще більше вміти.

Тож без зайвої мороки

Запам᾽ятаємо девіз уроку:

- Думати швидко – діяти чітко!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   а) Вправа «Мозковий штурм»

    - Свідком яких грізних природних явищ був ти ?

   б) Вправа «Очікування»

    - Що ви очікуєте від сьогоднішньої виховної години?

    - Що хочете дізнатися нового?

ІІІ. Повідомлення теми та мети виховної години. Мотивація навчальної діяльності учнів

              Як ви вже зрозуміли, мова сьогодні піде про наш спільний дім – Землю й про найхарактерніші для нашої місцевості природні лиха та їх можливі наслідки.

«Чи є життя на Марсі?»- запитували твої батьки в дитинстві у своїх батьків. Сьогодні ми знаємо, що немає. Єдине відоме нам місце у Всесвіті, де існує життя, це наша планета – Земля. Можна скільки завгодно мріяти про міжзоряні подорожі, та поки що ми не знаємо планети, на яку б людство могло переселитися, вичерпавши багатство своєї.

Земля – спільний дім для усіх народів, які її населяють, спільний дім не лише для людей, а й рослин і тварин, усього живого, дім для тих, хто живе сьогодні та житиме завтра.

На Землі існують три головні умови існування людини і суттєві чинники зміцнення її здоров’я: повітря, земля і вода. Поки цей вплив поширювався на дику природу, ніхто особливо не турбувався. Та з часом це стало загрожувати самій людині як біологічному виду. Адже люди, як й інші істоти, для свого здоров’я передусім потребують чистого повітря, води, їжі.

Як же сонце, повітря і вода загрожують людині? Яким чином?

Вони перебувають у постійному русі. Іноді переміщення в шарах атмосфери, морях або надрах Землі посилюються до такої міри, що виникають стихійні лиха, які призводять до величезних руйнувань і людських жертв.

Розгляньте таблицю «Природні стихії»:

   Які з них трапляються переважно влітку? Навесні? Восени? Взимку? А які не залежать від пори року? (не залежать – землетрус, навесні – повені, взимку – схід снігових лавин)

          Які з них трапляються в Україні?

           А які можуть трапитися у Переяславі-Хмельницькому? (буревій, гроза, засуха, повінь).

   Сьогодні, діти, ми будемо захищати свій творчий проект «Природні стихійні лиха», присвячений Тижню надзвичайних ситуацій. Поговоримо про природні лиха, які можуть загрожувати життю та здоров’ю людини. Дізнаємося про їх наслідки. А знання ці необхідні для того, щоб під час природних стихійних лих ви змогли себе захистити та по можливості допомогти іншим.

   Виконуючи проект, кожна група мала своє завдання. Всі ви добре готувалися. Тож запрошую всіх до роботи. Згодні? Тоді розпочинаємо.

ІV. Презентація роботи кожної групи

1-ша група. Інформація про стихійне лихо – зсуви.

   Зсуви — це ковзаючі переміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають із-за порушення рівноваги з різних причин (підмив порід водою, послаблення міцності порід внаслідок вивітрювання або перезволо­ження опадами та підземними водами, нерозумна гос­подарська діяльність людини тощо).

   Зсуви можуть бути на всіх схилах з крутизною 20° і більше та в будь-яку пору року. Вони відрізняються не тільки швидкістю переміщення порід (повільні, середні, швидкі), але й своїми масштабами. Швидкість повіль­них переміщень порід складає декілька десятків санти­метрів за рік, середні — декілька метрів за годину або за добу і швидкі — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень відносяться зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою. Слід підкреслити, що тільки швидкі зсуви можуть стати при­чиною катастроф з людськими жертвами.

   Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищува­ти сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню наводнив. Наприк­лад, у 1911 році на Памірі сильний землетрус вик ликав гігантський зсув. Сповзло біля 2,5 млрд. м³ гірської по­роди. Був завалений кишлак Усой з його 54 жителями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив заваль­не озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї при­родної дамби досягла 300 м, максимальна глибина  озе­ра — 284 м, довжина — 53 км.

2-га група. Інформація про стихійне лихо – повінь.

   Повінь — це значне затоплення місцевості в резуль­таті підйому рівня води в озері, річці, водосховищі, що викликане різними причинами (весняне танення снігу, випадання злив та сильних дощових опадів, затопи льоду на ріках, прориви гребель, дамб тощо). Повені нано­сять великих матеріальних збитків і призводять до людських жертв.

Повені можуть супроводжуватись пожежами вна­слідок обривів електричних кабелів і проводів, із-за нерівномірної просадки ґрунту під опорами ліній елект­ричних передач.

3-тя група. Інформація про стихійне лихо – землетрус.

Землетрус — це сильні коливання земної кори, що викликаються тектонічними або вулканічними причи­нами і призводять до руйнувань будівель, споруд, по­жеж та людських жертв.

Землетруси можуть продовжуватись від декількох се­кунд до декількох діб. Вони наносять великі матеріальні збитки і забирають життя у тисяч людей. Так, наприк­лад, у результаті землетрусу інтенсивністю 8 балів за шкалою Ріхтера 21 червня 1990 року на півночі Ірану загинуло більше 50 тис. чоловік і біля 1 млн. чоловік от­римали травми і залишились без житла.

Землетруси викликають й інші стихійні лиха, такі, як зсуви, лавини, селі, цунамі, паводки, пожежі, аварії на підприємствах тощо.

 

  Зараз відсутні достатньо надійні методи прогнозуван­ня землетрусів та їх наслідків. Однак по зміні характерних властивостей землі, а також незвичайній поведінці живих організмів перед землетрусом, вченим часто вдається скласти прогнози. Передвісниками землетру­су являються: швидкий ріст частоти слабких поштовхів; деформація земної кори, що виявляється спостережен­нями зі супутників з космосу або іншими методами; зміна електричного опору гірських порід тощо.

  

4-та група. Інформація про стихійне лихо – пожежі.

   Пожежі — це неконтрольований процес горіння, що тягне за собою загибель людей і знищення матеріальних цінностей.

   Причинами виникнення пожеж являються необе­режне поводження з вогнем, порушення правил пожеж­ної безпеки, грозові розряди, самозаймання сухої трави та торфу. Відомо, що 90 % пожеж виникають з вини людини і тільки 7 — 8% від блискавок.

   Основними видами пожеж, як стихійних лих, що охоплюють значні території в декілька сотень, тисяч і, навіть, мільйонів гектарів, являються ланшафтні пожежі — лісові (низові, верхові, підземні) та степові (польові).

   Так, наприклад, лісові пожежі у Західному Сибіру в 1913 році за літо знищили біля 15 млн. га лісу. Влітку 1921 року при сильній засусі та ураганних вітрах поже­жами було знищено біля 200 тис. га дуже цінної марійської сосни.

   Лісові пожежі за інтенсивністю горіння поділяють на слабкі, середні та сильні, а за характером горіння — на низові та верхові.

   Лісові низові пожежі характеризуються горінням лісової підстилки без захвату крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі від 0,3—1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум'я — 1—2 м, максимальна температура на межі фронту пожежі досягає 900 °С. Лісові верхові пожежі розвива­ються, як правило, з низових та характеризуються горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі по­лум'я розповсюджується головним чином з крони на крону з великою швидкістю, що досягає 8—25 км/год, залишаючи деколи цілими ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем захоплені не тільки крони, але й стовбури дерев. Полум'я розповсюд­жується зі швидкістю 5 — 8 км/год, охоплюючи весь ліс знизу до верху.

   Підземні пожежі виникають як продовження низо­вих або верхових лісових пожеж і розповсюджуються по торф'яному шару, що знаходиться в землі на глибині до 50 см і більше.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості при наявності сухої трави або вистиглих хлібів. Вони носять серйозний характер і частіше бува­ють влітку по мірі дозрівання трав (хлібів), рідше — весною і практично відсутні — взимку. Швидкість роз­повсюдження може досягати 20 — 30 км/год.

Час плине невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас українців. Кожен українець повинен знати про те, що сталося в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. О 1 годині 23 хвилині над четвертим реактором ЧАЕС пітьму розірвало полум’я. З – під контролю людини вийшов здавалося б мирний атом, перетворивши воду в отруту, родючий грунт в мертву землю, зелені ліси, багатолюдні міста і села у територію, якій назавжди нести клеймо «мертва зона».

За 34 роки, що минули після чорнобильської катастрофи з життя пішли понад 3 мільйони людей, мільйони людей тяжко хворіють.

Тож давайте завжди будемо пам’ятати про ті події і про тих мужніх людей, які не жаліючи власного життя, боролися із страшним словом «радіація».

Пісні співати про Чорнобиль-гріх

Лише молитва здатна передати

Всю глибину вселенської біди,

Що змусила всю землю застогнати...

            Чорнобильська біда.

5-та група. Порядок дій в екстремальних ситуаціях

   При землетрусах. Жителям сейсмічнонебезпечних районів необхідно завчасно точно визначити послідовність дій під час землетрусу при знаходженні вдома, в навчальному закладі, в громадських місцях, на вулиці.

   В будинках не можна заставляти предметами кори­дори, проходи, східці. Кожен, хто проживає в будинку повинен знати розташування електрорубильників, газо­вих кранів, мати на готові укомплектовану аптечку пер­шої допомоги.

   В умовах коли землетрус розпочався раптово при знаходженні в одноповерховому будинку необхідно не­гайно залишити приміщення. У багатоповерхових бу­динках поштовхи краще всього перечекати у квартирі, стоячи у дверних отворах або біля опорної колони, далі від вікон. Як тільки стихнуть перші поштовхи, необхідно швидко залишити приміщення.

   Опускатись слід сходами, так як ліфт може заклинити.

   На вулиці слід як можна швидше відійти від будин­ку на відстань, що дорівнює його висоті, у напрямку сквера, широкої вулиці, спортивного майданчика, незабудованої ділянки території.

   В навчальних закладах під час землетрусу всі робо­ти припиняються; учні швидко виходять у безпечні місця. Учні старших класів разом з дирекцією та вчи­телями повинні підтримувати порядок та надавати до­помогу учням молодших класів.

   Особливу організованість потрібно проявляти при знаходженні під час землетрусу в театрі, магазині, іншому громадському місці; діяти згідно вказівок поса­дових осіб. Громадський транспорт не можна залишати на ходу: потрібно дочекатись повної його зупинки і ви­ходити спокійно, пропускаючи інвалідів і людей похи­лого віку.

   При повені. Коли є час населення евакуюється з не­безпечних районів. Комісія по боротьбі з повінню повідомляє місця розгортання збірних евакопунктів, строки явки на них. Кожній сім'ї надається транспорт.

   В зонах можливого затоплення тимчасово припиня­ють роботу школи та дошкільні заклади. Дітей перево­дять в школи та дошкільні заклади, які знаходяться в безпечних місцях.

   Про раптовий початок повені населення попереджується усіма засобами. При знаходженні в цей час на першому поверсі необхідно піднятися на верхні; якщо бу­динок одноповерховий — зайняти горище або вийти на дах. Евакуація населення у цьому випадку буде здійснюватись на човнах, катерах, плотах та інших пла­ваючих засобах. Під час посадки на них необхідно вести себе дисципліновано. В човен слід спускатись по одному; розсаджуватись за вказівками старшого. Під час руху не можна мінятись місцями, сідати на борт човна.

   Якщо повінь застигла вас у полі, лісі необхідно зай­няти більш підвищене місце, вилізти на дерево. Потра­пивши у воду, слід пливти до найближчого незатопленого місця не проти течії, а під кутом до неї, використо­вуючи будь-які підручні засоби, що допомагають триматись на воді: бочки, колоди, щити, автопокриш­ки тощо.

   При зсувах. При загрозі зсувів насе­лення евакуюється з небезпечних районів. При оповіщенні населення про наближення селевого потоку або про початок зсуву, а також при перших ознаках їхньої появи необхідно як можна швидше залишити при­міщення, попередити про небезпеку оточуючих і вийти в безпечне місце, виконавши усі заходи перестороги про­ти виникнення пожеж у будинках (відключити газ, електроенергію тощо).

   При пожежі. Помітивши пожежу, необхідно негай­но повідомити про це в пожежну частину і розпочати гасіння підручними засобами.

   Для гасіння пожеж в населених пунктах використо­вуються слідуючи підручні засоби: вогнегасники, внутрішні пожежні крани, відра, пісок, земля тощо.

   Приміщення, які горять, долають, накрившись з го­ловою мокрою ковдрою, щільною тканиною або верхнім одягом.

   Особливо небезпечні лісові пожежі. Якщо вас застиг­ла пожежа і вал полум'я швидко просувається, то гра­ницю вогню треба долати проти вітру, накривши голо­ву і обличчя верхнім одягом. Виходити з зони будь-якої лісової пожежі, швидкість розповсюдження якої неве­лика, слід також в навітряну сторону, використовуючи галявини, просіки, дороги тощо.

2. Відпрацювання дій учнів у випадках оповіщення про надзвичайні ситуації.

   Користуючись матеріалом, наведеним вище, учні під керівництвом учителя відпрацьовують дії в різних над­звичайних ситуаціях. Тренування слід проводити вихо­дячи з можливості виникнення таких ситуацій, що мо­жуть статись у районах розташування шкіл і в місцях проживання учнів.

Робота над прислів’ям

   Не той пропав, хто в біду попав, а той пропав, хто духом занепав.

3. Неприпустимість метушні та паніки в екстремаль­них ситуаціях.

   Важливою умовою ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф являється дотримання громадсь­кого порядку. Для цього в районах лиха організовується комендантська служба, яка обмежує доступ в небез­печну зону, регулює рух, організує охорону державних установ, торгових підприємств, веде боротьбу з поруш­никами громадського порядку.

   В умовах надзвичайної ситуації населення повинно виявляти витримку. Ні в якому разі не можна піддава­тись паніці. Для цього потрібно виховувати в собі стій­кість, мужність, здатність сміливо і рішуче діяти в екстремальній обстановці.

   Психологічна загартованість, готовність надати допо­могу товаришу можуть значно полегшити положення потерпілих, зберегти життя людей.

V. „Живі провісники стихійних лих”

 Тварини – діти природи. Вони виробили здатність чутливо реагувати на будь-які зміни погоди. І лише навчившись передбачати ці зміни, тварини зуміли пристосуватися до них, заздалегідь ховатися в укриттях, запобігати небезпеці.

По різному реагують на зміну погоди і рослини. Встановлено, що не менш як 400 видів рослин виступають у ролі живих барометрів.

Учень:  Спостерігаючи поведінку тварин і реакцію рослин на зміни метеорологічних умов, люди з давніх-давен помічали зв’язок між явищами природи і накопичували різні прогностичні прикмети.

Чуємо, що у високості співає жайворонок, він провіщає гарну погоду впродовж дня. Якщо жайворонки походжають туди-сюди полем, годуються – теж буде гарна погода, а коли сидять і мовчать, немов скривджені – на дощ. Якщо дятел стукає дзьобом в сук гарного літнього дня – значить буде дощ, бо різні комахи, передчуваючи негоду, забиваються у сховище під кору, і дятел там їх легко знаходить. Соловей цілу ніч співає без спину перед погожим днем. Ластівки літають низько над землею – на дощ і вітер. Горобці у гарну погоду веселі, рухливі. Та ось стає помітно, що горобці стали кволими, принишкли, сидять, настовбурчивши пір’я. Це перед дощем. Горобці за два-три дні відчувають наближення морозів. Зима, холод, сніг, а горобці збирають пух і пір’я біля курників і тягнуть до своїх схованок попід дахами, утеплюючи їх. Перед снігопадом, а тим більше перед бураном, білки з гнізда не виходять. Буває навіть таке: сяє сонце, а білок у лісі вже не видно. Білки вловлюють зниження атмосферного тиску і заздалегідь готуються до негоди.

Добрі синоптики і свійські тварини. Собака щулиться і лежить клубочком – на холод, а простягається на землі і лежить або спить, розкинувши лапи, черевом догори – на тепло. Вловлюють зміни погоди і хатні кішки. Свині чухаються – на тепло, верещать – на непогоду, тягнуть солому – буде буря.

 Підмічено чимало прикмет, які дозволяють передбачати погоду за поведінкою бджіл. Якщо бджоли рано-вранці дружньо вирушають за узятком – день буде гарний. Іноді бджоли вилітають з вулика, але не летять далеко від нього, а залишаються поблизу. Це означає, що невдовзі піде дощ. Буває й таке, що в ясний сонячний день, начебто нічого не передвіщає зміну погоди, але бджоли чомусь летять до вулика, ховаються в ньому. А якщо ви знаходитесь у полі, то можете помітити, що бджоли поспіхом летять в одному напрямку – до пасіки. Не інакше, як буде гроза.

Рослини, як і тварини, чутливо реагують на наступні зміни погоди і також можуть виступати в ролі живих барометрів. Багато рослин перед дощем стулюють свої квітки, щоб уберегти пилок від вологи і холоду, а деякі – дужче пахнуть або виділяють більше нектару. Серед таких живих барометрів почесне місце посідає акація. Якщо бджоли пообліплювали акацію – буде дощ. Перед дощем, коли повітря стає вологішим, в центрі кожної квітки виділяється краплина запашного нектару. Саме він і приваблює до акації бджіл та інших комах. Те саме відбувається і з смородиною, жимолостю, буркуном. Якщо квітки цих рослин раптом дуже запахли – чекай дощу.

   Незвичайна поведінка тварин напередодні землетру­су виявляється в тому, що, наприклад, кішки залиша­ють населені пункти та переносять кошенят на луки, а птахи у клітках за 10—15 хвилин до початку землетру­су починають літати; перед поштовхом чути незвичайні крики птахів; домашні тварини у хлівах впадають у паніку тощо.

Японія, Еддо, 11 листопада 1855 року. За 3 місяці до лиха всі села покинули горобці. За 10 днів куривідмовлялися йти під дах, у курятник. За 3 дні із загонів вирвалися всі корови. Перед самим землетрусом на берег рвонулися краби, з нір, незважаючи на листопадовий холод, вийшло безліч змій... Довгим є перелік, коли саме поводження тварин стало достовірним провісником землетрусів.

VІ. Рефлексія

1. Слухання вірша В. Бутрім «Лісова криниця»

Колись у лісі був ставок –

Криниця лісова.

Поїла звірів і пташок

Вода його жива.

Та, кажуть люди, від добра

Не довго до біди.

Прийшла до лісу дітвора,

Побігла до води.

Хтось, камінці жбурлявши, гравсь,

У воду кинув і сміявсь,

Як той на дно пішов.

В криницю падали гілки,

Якийсь протрухлий пень,

Всілякий мотлох і пляшки…

То був жорстокий день.

Як вона плакала тоді!

І з нею разом –  ліс.

Але в забрудненій воді

Не видно було сліз.

Минув той день, та – не біда.

Були і інші дні.

Вже нежива була вода:

Смітник чорнів на дні.

Колись зелені береги

Тепер були брудні.

Пташки літали навкруги

Зажурені, сумні.

Тепер вона вже заросла,

Красуня лісова.

Колись, розказують, була

У ній вода жива…

   - Як його зміст пов’язаний з темою нашої виховної години?

VІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Згадайте мультфільм «Три Богатирі». Хто може назвати персонажів? Діти називають. На дошці з’являється фігури Богатирів, й учитель продовжує:

Вирушили Богатирі в дорогу і на своєму шляху зустріли багато перешкод, будинки почали руйнуватися, дерева – падати, відчули вони, що земля під ногами захиталася. Що це було? (землетрус – сильні коливання земної поверхні, спричинені тектонічними процесами)

Пішли Богатирі далі. Надворі рання весна, сонце пригріло, почалося танення снігу, швидко прибувала у річці вода. Замочили силачі ноги, озирнулися навколо і бачать, що вода все прибуває і прибуває. Що відбувається? (повінь – тимчасове підтоплення суші, спричинене підвищенням рівня води в річці чи в озері)

Подолали Богатирі водні перепони і рушили далі через ліси і степи. Вирішили зупинитися на нічліг у селі. Враз знявся страшний вітер, почав вивертати з корінням дерева, зривати дахи з будинків. Блискавки розривали небо, злива не вщухала. Що це було? (ураган – сильний вітер, гроза, злива)

Я не знаю зовсім, що таке гроза,

- Гроза часто бува влітку,

 - А чи знаєте, чому так бува?

Коли спека на землі - від калюж йде пара,

 Вона вгору піднімається й утворює хмари.

Кожна хмарка назву має - електрозаряд,

Вітер їх по небу гонить, ламає їх ряд...

Як зіткнеться хмарка з хмаркою,

Бачимо ми блиск, й дуже скоро,

Чуємо ми тріск,

Блиск той блискавкою зветься,  а тріск?

 Ви здогадались? Що це?

Це-гроза.

2. Обговорення ситуацій

   Ситуація 1. Під час уроку в школі лунає сигнал сирени. У клас вбігає черговий і повідомляє, що по радіо передали інформацію про наближення землетрусу. У цьому випадку потрібно:

О забити вікна;

О швидко залишити приміщення і поспішити додому;

О евакуюватися разом з однокласниками зі школи;

О зайняти місце подалі від будинків і ліній електропередач.

   Ситуація 2. Ти вдома сам. Раптом відчуваєш поштовхи, чуєш дзень­кіт розбитих шибок і посуду. Твої дії:

О відключу електрику, газ, воду;

О займу місце біля вікна;

О відійду від вікон та меблів, які можуть упасти.

   Ситуація 3. Ти вдома сам. Раптом лунає повідомлення: "Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! У зв'язку з підвищен­ням рівня води в річці очікується затоплення будинків по вулицях... Населення, що проживає на цих вулицях, ..." Зв'язок переривається. Твої дії:

О відключу електрику, газ і поспішу на вулицю, яка не підлягає затопленню;

О негайно покину квартиру і піднімуся на вищий поверх;

О візьму запас продуктів і покину квартиру.

Ситуація 4. Уявіть, що ми йдемо полем. Почалася гроза. Ви:

а) почнете бігти;

б) сховаєтеся під поодиноким деревом;

в) знайдете понижену місцину і присядете, щоб не бути найвищою точкою на місцевості.

3. Завдання

Із розкиданих букв скласти слово (е в а к у а ц і я).

 Пояснити значення цього слова.

Правила евакуації

Слухати по радіо та телебаченню інформацію про надзвичайну ситуацію.

Попередити сусідів, надати допомогу дітям та людям похилого віку.

Від'єднати електро- та газові прилади.

Стежити за дотриманням спокою, уникати паніки.

Дізнатися про місце збору для евакуації та готуватися до неї.

Здійснити евакуацію населення з місця стихійного лиха.

4. Робота з індивідуальними картками

в	з	е	м	л	е	т	р	у	с	т	в
у	р	а	г	а	н	а	и	т	б	ю	л
о	л	н	п	о	в	і	н	ь	к	е	г
і	в	а	п	р	т	з	а	с	у	х	а
г	р	о	з	а	й	ц	к	е	с	ч	я
ч	в	а	п	р	о	л	з	с	у	в	и
к	л	ь	п	о	ж	е	ж	а	є	ю	щ

(Землетрус, ураган, повінь, засуха, гроза, зсуви, пожежа)

6. Робота в парах

Запишіть назви стихійних лих за алфавітом.

7. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

VІІІ. Підбиття підсумків. Письмовий тест

1. Що зображено на ілюстрації?

 а)землетрус;

 б)повінь;

2. Що використовує   служба  надзвичайних ситуацій   для   того,    щоб    люди   увімкнули радіо   чи   телевізор?

а)завивання сирен;

б)сильне звучання музики;

в)стукіт барабанів;

3. 3а яким номером слід телефонувати під час

виявлення пожежі?

а)- 102    б)- 103   в)- 101

4. "Весняне стихійне лихо це-

а)пожежа;

б)засуха;

в)снігопад;

г)паводок;

5. Яке основне правило треба виконувати під час надзвичайних ситуацій?

а)швидше кудись бігти;

б)не панікувати і все обдумати;

в)заховатися;

VІІІ. Підсумок.

Сьогодні ми дуже багато говорили про надзвичайні ситуації, лиха і про їх жахливі наслідки. Адже під час такого лиха не лише руйнуються будинки, мости, залізничні колії, вибухають реактори, забруднюються водопроводи. Найгірше те,що в таких ситуаціях гинуть ні в чому не винні люди.

І мертвими, і живими, і ненародженими я хочу сьогодні запалити ось цю свічку. Нехай вона нагадує

нам про страшні рани на землі, про те, що наша планета - це наша домівка. І ми маємо подбати про неї, допомагати ближнім в біді.

- Що цінного ви взяли для себе?

- Що цікавого запам'яталося?

Урок розвитку зв’язного мовлення

ТЕМА:

Прощальна мелодія осені

Складання тексту-розповіді про осінь

Мета:  вчити  учнів  складати  текст-розповідь,   красиво  говорити; правильно   послідовно висловлювати свої думки на основі власних спостережень через художнє слово.

Збагачувати словниковий запас  й розвивати мовлення  дітей, музичний слух, художню та естетичну уяву, фантазію, образне мислення, сприяти інтелектуальному розвитку та творчості школярів.

Виховувати  любов до прекрасного, до природи рідного краю.

Тип уроку:  Урок зв’язного мовлення. Урок творчості.

Обладнання: грамзапис музики  «Пори року» - «Осінь»;   ілюстрації  із зображенням осені, осінні   листочки; зошит з розвитку зв’язного     мовлення    роздатковий дидактичний матеріал.

Хід уроку:

І. Організаційний момент:

Вчитель

— Любі діти! У наш клас

Завітали гості щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

(діти  вітають і  тихо сідають)

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок  у другий клас.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

Вчитель

—       Пролунав наш веселий дзвінок.

Діти, в нас  - незвичайний урок.

До нас завітає  красуня одна.

 Я знаю, що люба всім людям вона.

А що за  красуня,  вам треба вгадати

До цього потрібно старання додати.

—      А девіз нашого уроку такий:

/хором читаємо з дошки/

Активним і уважним будь

 І про кмітливість не забудь!

Владуй, пробуй і твори!

Розум, фантазію прояви!

 Вчитель (указкою вказує  на ілюстрації і задає загадку)

— Подивись,  на видноколі

 Мов змінилися ліси.

 Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто прикраси?

 І питаються дерева

Золотим своїм вбранням:

 Це якійсь маляр, напевно,

Догодити  хоче нам?

—   Як же звати того художника який гак гарно розмалював дерева та кущі?

—   Яку йору року тут змальовано?

—   Чому ви так думаєте?

—   Які фарби використала осінь, щоб розфарбувати листочки?

—   А що ще допомогло вам відгадати що це осінь?

—   Які зміни в природі відбуваються восени?

—   Чи подобається вам осінь?

—   А чим вона вам подобається?

(чути стукіт у двері, входить осінь)

Вчитель.

—      Ось і до нас на урок завітала  щедра осінь.

Добрий день!

Я дуже вдячна вам, що запросили  мене до вас на урок.  Ось я принесла вам свої подарунки.

(Дякуємо. Ставить кошик)

— А чи знаєте ви назви осінніх місяців?

(діти називають)

 —- А чи знаєте ви прикмети, приказки, вірші про осінь?

(діти відповідають: -  Я знаю таку  прикмету:)

Прикмети:

1)  Восени птахи летять високо - на теплу зиму, низько - на сувору, — А я знаю таку прикмету

2)         Тепла осінь - бути довгій зимі.

3)         На горобині й дубі багато плодів - чекай суворої зими.

4)         Найпізніший листопад у дуба і бузку.

5)         Пізній листопад - до суворої і затяжної зими.

6)         Якщо у вересні гримить грім - осінь буде довгою і теплою.

7)         Пізній гриб - пізній сніг.

8)         Якщо на день Покрови теплий день, то зима буде тепла.

Приказки:

1.  Плаче жовтень холодними сльозами.

2.  Листопад - жовтню син, а зимі рідний брат.

3.  Листопад зимі ворота відчиняє.

4  В осінній час сім погод у нас (Як ти розумієш?)

А я знаю таку загадку:

1.  Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає, коли це буває?

(Восени)

2.  Невидимка ходить гаєм,
Всі дерева роздягає,

Хто це?

(осінь)

3.  Коли з дерев всі листочки злітають?
Коли вже на південь птахи відлітають?
Коли небо сіре, холодний дощ ллється
Оця пора року як зветься?

(осінь)

А я знаю вірш про осінь:

1. Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає.

Дуб нахмурений стоїть,

2.  Журавлі летять, курличуть,

Шлють останнє «прощавай».

Літечко з собою кличуть.

Забирають в теплий край

3. Замовкли зозулі голоси,

Дощі накрапають похмурі,

Дерева, позбувшись краси.

Стоять у осінній зажурі.

4.  «Нарядилась осінь»

5. Вересень - місяць добре ґаздує.

Овоч смачненький дітям дарує.

А місяць жовтень мряку розвіє,

В лісах, у садочках листя пожовтіє.

А листопад - той жалю не має,

З дерев останнє листя зриває.

Вчора  ще дзвеніли коси

В гаю на лужку

Нині ж там стоїть вже осінь

В жовтім кожушку,

Я до неї у долину вибіг із воріт

Придивився - це ж калина в золоті стоїть.

Фізкультхвилинка:

Встаньте, діти, усміхніться,

Землі рідній поклоніться,

І до сонця потягніться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

Вчитель.

—  Осінь кожного року дарує вам щедрі дарунки полів і садів; чарує нас своїм осіннім золотом. Цю прекрасну пору змальовують у своїх творах поети, художники, композитори.

—  Послухайте, як зманював осінь у своєму творі «Пори року» композитор Петро Ілліч Чайковський.

(діти слухають музику)

—  Які картини викликала музика у вашій уяві?

—  Що ви хотіли б зараз зробити?

(слухати як шурхотіть листя під ногами, як шепоче листя на деревах, як листя кружляє у повітрі і повільно падає на землю)

—     Які почуття викликала у вас почута мелодія?

(спочатку спокій, радість, бо ще тепло, потім смуток)

Оголошення теми уроку:

Вчитель.

— Осінь - незвичайна пора. По-різному її сприймають люди. Багато віршів, пісень складено про осінь. Ось і ми сьогодні будемо вчитись складати текст-розповідь про осінь.

—   Відкрийте зошити на стор. 9

—   Запишемо число. Сьогодні - 17 листопада.

—   Згадайте, які назви осінніх місяців. Запишемо їх,

—   А тепер згадайте: що таке текст?

—   Які бувають тексти?

—   Що можна підібрати до тексту?

—   З яких частин складається текст?

—   Сьогодні ми з деформованих речень будемо складати текст.

—   У нас уже є початок тексту, а нам треба скласти основну частину і кінцівку.

Наталка встала на світанку. Вона пішла в сад прощатися з осінню.

тихо, У, було, саду.

віти, Вітер, голі, гойдав.

листя, Під, сухе, лежало, деревами.

побачила, яблуко, велике, Раптом, Наталя.

зраділа, Дівчинка.

літа, Адже, шматочок, це.

За  В. Сухомлинським

—      З кожного рядка слів треба скласти речення і записати.

Пам'ятайте: що перше слово в реченні пишемо з великої букви. В кінці речення ставимо крапочку.

Кожне слово пишемо окремо і коми між словами ставити не будемо в усьому тексті.

—  Будемо працювати парами.

—  Ви між собою порадьтеся як правильно потрібно скласти слова в реченнях, щоб получився текст.

(дається час для самостійної роботи, діти радяться)

—  Перевіримо, як же ви попрацювали в парах.

—  Послухаємо як ця пара попрацювала.

(перша дитина зачитує слова з зошита, а сусід - як правильно їж треба записати - каже) і так розбираємо весь текст (6 речень).

—     А хто тепер повторе весь текст, як же треба записати?
— Ось ви прослухати весь текст.

— Зараз підберемо заголовок до тексту. Нам пропонують ось такі заголовки.

(зачитуємо їх  з зошита)

—     Подумайте, який заголовок найкраще підійде до цього тексту. Ви
можете і свій заголовок придумати до цього тексту.

(пишемо його на дошці)

—  А тепер ще раз повторимо весь тексі уже із заголовком - (2 дітей).

—  А зараз самостійно запишіть заголовок і текст.

—  Перевіримо ще раз, що ж ми написали - (2 дітей).

Підсумок уроку:

Вчитель.

—  Про що ми сьогодні говорили на уроці?

—  Що ми писали?

—  Про що ми склали текст-розповідь?

—  Що вам найбільше сподобалось на уроці?

—  Подякуємо «Осені» за допомогу нам на уроці і за щедрі дарунки і заспіваємо їй і нашим гостям «Осінню» пісню.

                                    
                                                                 

                                                            Урок – казка                                                     1 клас  Тема:                         Письмо великої букви В. 

 Мета: навчити учнів писати велику букву В, буквосполучення, склади і слова з нею; закріплювати вміння писати вивчені букви, поєднувати їх з великою буквою В; формувати уміння складати словосполучення; удосконалювати навички списувати з друкованого та рукописного шрифту; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до природи. 
Обладнання: маски до казки „Рукавичка”, картинка із зображенням рукавички, картки, ілюстрація про природу, прапорці, сніжинки.

                                                                 Хід уроку 
І. Організаційна частина. 
 Щоб урок пройшов не марно, 
 А корисно і цікаво, 
 Учні мають сісти рівно
 І дивитись дуже пильно. 
Лише старанні та уважні
 Знання мають дуже класні!
 ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
 - Сьогодні до нас на урок завітала гостя. Щоб дізнатися хто це, необхідно послухати вірш. 
Казок чимало є на світі 
І веселих, і сумних. 
Хіба зможемо прожити ми без них?
 Казка стукає у двері привітаємо її.
 І щоб нам не говорили ми впізнаємо її.
 -Отож, про що говориться у вірші?
 - Правильно, про казку. 
- Діти, а ви любите казки? 
- Відгадайте з якої це казки: „ Йшов дід лісом, а за ним бігла собачка. І загубив дід ...” - Правильно, це казка „Рукавичка”. І на сьогоднішньому уроці ми з вами не тільки послухаємо цю казочку, а побуваємо в ній.
 - Отож, розпочинаємо подорож. І
ІІ. Подорож до казки. 
 Вчитель. Загубив дід рукавичку – таку теплу, наче пічка. 
Та й пішов її шукати, від морозу визволяти. 
Поки лісом дід ішов, хтось із звірят її знайшов. 
Вийшла з нірки сіра мишка, бачить – лежить рукавичка. (Мишка підходить до рукавички.) 
 Мишка. Тут я буду жити. 
Вчитель. Та не знала наша мишка, що рукавичка ця не проста, а чарівна. От вона і говорить до мишки людським голосом: „ Спочатку утворіть прислів᾽я і поясніть його значення". 
 1. Утворення прислів᾽я із розсипаних слів.
 В нашій дружбі - наша сила. 
 - Як ви розумієте це прислів᾽я.
 - Молодці, діти. Ви допомогли мишці виконати завдання і вона може оселитися у рукавичці.
 Вчитель. Слухаємо далі казку. 
 А навколо завірюха, снігом сипле, вітром дмуха. 
Аж ось в лісі хтось скрекоче: він погрітись дуже хоче. 
То заблукала маленька жабка.
 Раптом вона побачила рукавичку. (Жабка підходить до рукавички.) 
Жабка. Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто у тепленькій там є? 
Мишка. Я – Мишка-шкряботушка.
 А ти хто? Жабка. А я – Жабка-скрекотушка. Пусти погрітись.
 Вчитель. Тут озвалась рукавичка: „Спочатку треба відгадати загадку". 
 2. Відгадування загадки і зображення звукової схеми до слова-відгадки.
 На просторах поля золотого. 
 Сині зірочки тремтять. 
 Мов шматочки неба голубого.
 Виграють, виблискують, горять. (Волошки)
 - Зробіть звукову схему до слова волошки.
 - Який звук чуєте на початку слова? 
- Якою буквою позначається на письмі?
 - Які голосні звуки є у слові волошки? 
- Молодці, діти. Ви допомогли жабці виконати завдання і вона може оселитися у рукавичці. 
 Вчитель. Білий зайчик не нудьгує, між ялинками мандрує. 
 Утікав він від лисички і прибіг до рукавички. 
 Зайчик.(Зайчик підходить до рукавички.) Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто у тепленькій там є?
 Мишка. Я – Мишка-шкряботушка.
 Жабка. Я – Жабка-скрекотушка. А ти хто? 
Зайчик. А я – Зайчик-побігайчик. Пустіть і мене погрітись. 
Вчитель. Тут озвалась рукавичка: „Спочатку виконай завдання "Перетворення"на картці".
 3. Робота за картками. 
 Необхідно перетворити друковану літеру на писану. А, і, у, о, І, н, Л, м, У, Н. Фронтальна перевірка. 
- Молодці, діти. Ви допомогли зайчикові виконати завдання і він може оселитися у рукавичці. 
 Вчитель. Лисичка-сестричка за зайчиком гналась, 
 Втомилась, бідненька, бо духу замало. 
 Голодна, холодна, згадала про пічку, 
 І раптом натрапила на рукавичку. 
Лисичка. (Лисичка підходить до рукавички). Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто мене жити візьме?
 Мишка. Я – Мишка-шкряботушка. 
Жабка. Я – Жабка-скрекотушка. 
Зайчик. Я – Зайчик-побігайчик. 
Лисичка. А я – Лисичка-сестричка. Пустіть мене до себе погрітись.
 Вчитель. Знов озвалась рукавичка: „ Заходь, але спочатку треба заспівати пісеньку про лисичку”. 
 4. Фізкультхвилинка. (Діти виконують пісеньку „Я лисичка, я сестричка” з рухами).
 - Молодці, діти. Ви допомогли лисичці виконати завдання і вона може оселитися у рукавичці. 
 Вчитель. А вовчик-братик лисичку шукав, 
 Через пеньочок спіткнувся й упав. 
 Піднявся, засмучений, що за біда... 
 Аж глядь - лежить рукавичка одна. 
Вовчик. (Вовчик підходить до Рукавички.)
 Хто, хто в рукавичці живе?
 Хто, хто мене жити візьме? 
Мишка. Я – Мишка-шкряботушка. 
Жабка. Я – Жабка-скрекотушка. 
Зайчик. Я – зайчик-побігайчик. 
Лисичка. Я – лисичка-сестричка. 
Вовчик. А я – вовчик-братик. Пустіть і мене до себе жити.
 Вчитель. І знову озвалась Рукавичка: „ Заходь, тільки спочатку треба виконати письмове завдання”. 
 5.Робота у зошиті. 
- Назвіть перший звук у слові вовк.
 - Якою буквою він позначаються?
 - Утворіть речення так, щоб слово вовк стояло першим
. - З якої літери ми будемо писати це слово, якщо воно стоїть на початку речення? - Які ще слова пишуться з великої літери?
 - А чи вміємо ми писати велику букву В?
 -То яким буде завдання сьогодні на уроці?
 - Так, сьогодні на уроці ми навчимося писати велику писану букву В ("Ве"). Письмо великої букви В ("Ве"). 
 - Порівняння писаної і друкованої літери. 
- Пізнавання знайомих елементів. 
- Перетворення друкованої на писану (пластилін). 
- Написання кольоровими олівцями.
 - Письмо водичкою на дошці. 
 Робота у зошиті. 
 Зошит свій я розгортаю,
 Навскоси його кладу. 
 Ручку я ось так тримаю, 
 Сяду рівно не зігнусь.
 - Пояснення вчителя.
 - Уникнення можливих помилок при написанні букви. 
- Письмо літери у повітрі.
 - Обведення зразка у зошиті.
 - Самостійне письмо. 
- Взаємоперевірка. 
- Молодці, діти. Ви допомогли вовчику виконати завдання і він може оселитися у рукавичці. 
 Вчитель. 
 Коли це лісом Ведмедик іде, 
 Лапку смокче, спати хоче, та не має де. 
 Раптом бачить невеличка 
 Під сніжком лежить рукавичка. 
 Ведмідь. (Підходить до рукавички) Гу-гу-гу! Ве-ве! Хто в рукавичці живе? Мишка. Я – Мишка-шкряботушка. 
Жабка. Я – Жабка-скрекотушка. 
Зайчик. Я – Зайчик-побігайчик.
 Лисичка. Я – Лисичка-сестричка.
 Вовчик. Я – Вовчик-братик. 
Ведмідь. А я – Ведмідь-набрід. 
 Пустіть і мене лапи погріть. 
 Вчитель. Знов озвалась рукавичка: „Погрієш, тільки спочатку треба навчитися писати буквосполучення із буквою В”. 
6. Написання буквосполучень, складів.
 - Молодці, діти. Ви допомогли ведмедику виконати завдання і він може оселитися у рукавичці.
 Вчитель. Кабан-іклан по лісу блукав
 Він собі нових друзів шукав.
 І натрапив на рукавичку. 
 Кабан. (Кабан підходить до рукавички). Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто у тепленькій там є? 
Мишка. Я – мишка-шкряботушка. 
Жабка. Я – Жабка-скрекотушка. 
Зайчик. Я – зайчик-побігайчик.
 Лисичка. Я – лисичка-сестричка. 
Вовчик. Я – Вовчик-братик.
 Ведмідь. Я – Ведмідь-набрід. 
Кабан. А я – Кабан-іклан. Пустіть мене до себе.
 Вчитель. Знов озвалась Рукавичка: „ Пустять, але спочатку треба зробити пальчикову гімнастику та гарно, без помилок записати слово в зошит”. 
7. Списування з рукописного шрифту.
 Взаємоперевірка. - Молодці, діти. 
Ви допомогли кабану виконати завдання і він може оселитися у рукавичці. 
 ІV. Підсумок уроку. є
- Чи сподобалась вам казка? 
- Які завдання були найцікавіші? 
- Чи дружними були герої казки?
 - А чи дружними були ви? 
 - Яку букву ми навчилися писати сьогодні на уроці? 
 - Чи може вона поселитися у своєму будиночку? Місто Алфавіт радо зустрічає нову літеру!
 - Дякую за роботу. Урок закінчено.