Основа пам'яті - це уява.

Основа пам’яті — це уява 

Пам’ять дітей у молодшому шкільному віці дуже активна і це потрібно використовувати. Не слід забувати, що основа пам’яті — це уява. Тому варто під час навчання спрямовувати дитину на використання своєї уяви, а не при­мушувати зубрити, заучувати. Кожна дитина індивідуальна за своїм психологічним статусом, і тому розвиток уміння використовувати свою пам'ять, уяву відбувається лише у притаманному їй особистості темпі.

Від чого ж залежить уміння використання уяви у молодших школярів? Насамперед від зацікавленості дитини. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині, запам’ятовуються набагато краще, ніж багаторазове повторювання незрозумілих понять. Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань.

Із власних спостережень за дітьми я переконалася, що розвивати й використовувати ейдетичні здібності цікаво й потрібно. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, часом відкривається з несподіваної сторони, змушуючи вирувати нашу уяву. Та й кілька хвилин на уроці здорового, доброго гумору підвищують бажання працювати як учителя, так і учнів.

Коли я вперше використала ігри за методикою ейдетики, то відразу помітила, як це цікаво дітям. Кожного наступного уроку вони чекали від мене нових вправ та ігор, які починалися словами: «Уявіть собі!». Ці «чарівні» слова я намагалася використовувати на різних етапах уроку. Уява з напруженням — несумісні. Тому використовую на уроці вправи з корекції настрою. Звичайно, не всі діти можуть з першого разу свідомо залучити свою уяву й перенестися у своїй фантазії в інший простір. Та коли бачиш, як горять вогники в очах дітей, що досягли успіху, хочеться працювати далі, використовувати інші методи й способи ейдетики, щоб ці вогники не зникли, а горіли ще яскравіше на кожному уроці. Так, я хочу, щоб кожна дитина відчула смак власної перемоги над собою вчорашнім, повірила в себе. Тому й використовую ігри та вправи з ейдетики, які розвивають дитячу уяву та фантазію, що обов'язково позначиться на навчальному процесі. Адже робота пам'яті — це вміння уявляти те, що бачив, що відчував, від уяви та вміння керувати нею залежить розуміння нової теми. Тому цікавість — ось найголовніший ключ до мотивації, уваги, концентрації, організації, а також успіху. Цікавість виникає лише тоді, коли є зовнішні її прояви, незвичайність та яскравість, те, що не може бути непоміченим. Саме застосування прийомів і методів ейдетики допомагають вчителю у цьому.